Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шкірка

Шкірка, -ки, ж. Ум. отъ шкіра.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 501.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКІРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКІРКА"
Допра́вити Cм. доправляти.
Дрябча́к, -ка́, м. Раст. Cirsium lanceolatum.
Забли́скати, -каю, -єш, гл. Засверкать. Серце в них розлютувалося, очі заблискали. Мог. 133. Як блискавка заблище — знай, що твоя жона в дороге убрання прибірається. Рудч. Ск. II. 102.
Зе́мленька, -ки, ж. Ум. отъ земля.
Кожом'яківна, -ни, ж. Дочь кожевника. Везе на батьківщину башту кожом'яківну. Г. Барв. 253.
Лоскови́тий, -а, -е. Боящійся щекотки. Не лоскочи мене! — Який ти лосковитий, — зараз уже й боїшся. Конст. у.
Льом, -му, м. Раст. Ulmus montana. ЗЮЗО. І. 140.
Пернатий, -а, -е. 1) Пернатый, покрытый перьями. Ой як птиці пернатій в чистім полі без древа ночувати... Ой так тяжко та важко на чужій чужині без кревної родини помірати. Макс. Также: украшенный перьями. Пернатий шлик. К. Бай. 18. 2) ? Ячмінь зійшов пернатий.
Повискрібати, -ба́ю, -єш, гл. Выскресть (во множествѣ). Діжки повискрібала й повимивала, — чи їх у погріб повиносити? Васильк. у.
Чини, -нів, мн. 1) Мѣсто, гдѣ перекрещиваются нити основы. Конст. у. МУЕ. III. 21. Шух. І. 259. 2) Колышки въ сновалкѣ, при помощи которыхъ дѣлаются чини 1. Лохв. у. Вас. 202.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШКІРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.