Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ськальниця

Ськальниця, -ці, ж. Ищущая (въ головѣ). Мил. 217.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЬКАЛЬНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЬКАЛЬНИЦЯ"
Бительня, -ні, ж. Станокъ для трепапанія конопли. Левиц. І. 2.
Верето, -та, м. = пілка 3. Вх. Пч. II. 21.
Гирун, -на, м. Коротко остриженный. Конот. у.
Гура́льник, -ка, м. Работникъ на винокурнѣ. Левч. 135.
Здиха́ночка, -ки, ж. Ум. отъ здиханка.
Копальниця, -ці, ж. Копающая женщина. Лебед. у. и Желех.
Неліпашка, -ки, ж. Нелѣпившая. Свашка-неліпашка шишок не ліпила. Грин. III. 486.
Признака, -ки, ж. Знакъ, признань, примѣта. Мнж. 32. Будем ми тернове віття, верхи стинати і будем тобі, найменшому брату, пішій пішаниці, на признаку покидати, щоб знав з тяжкої неволі... куди утікати. АД. І. 108. І признаки навіть нема теперки, що був став. Камен. у.
Талановито нар. Даровито, талантливо.
Шріт I, шроту, м. Дробь (для стрѣльбы). Шух. І. 234.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЬКАЛЬНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.