Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ськальниця

Ськальниця, -ці, ж. Ищущая (въ головѣ). Мил. 217.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЬКАЛЬНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЬКАЛЬНИЦЯ"
Бадьорний, -а, -е. = бадьористий. Ум. бадьорненький.
Дурне́ча, -чі, об. Дуракъ, дура. Чи ти принесеш нам таганки, чортова дурнеча? Чуб. II. 491.
Качер, -ра, м. = качур.
Кутач, -ча, м. Кочерга. Желех.
Подобрішати, -шаю, -єш, гл. = подобріти.
Позагилювати, -люю, -єш, гл. Забросить мячи, ударяя палкою.
Призвичаювання, -ня, с. Пріученіе. Треба їх до діла призвичаїти. От і почалось... призвичаювання. Мир. ХРВ. 127.
Сторчовий, -а, -е. 1) Отвѣсно стоящій, перпендикулярный, стоящій ребромъ, стоячій. Сторчова скиба на нашій землі при оранці краще ніж лежача, бо земля дуже пириївата. Херс. г. Сторчовий комір. 2) сторчова хата. Хата, выстроенная изъ поставленныхъ стоймя бревенъ. Зміев. у.
Цуня-на! меж. Призывъ для поросятъ. Вх. Уг. 274.
Шамотнява, -ви, ж. = шамотня.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЬКАЛЬНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.