Близитися, -жуся, -зишся, гл. Приближаться. Здавалося, неначе близився до покійника.
Вихвачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. вихватитися, -чуся, -тишся, гл. Выскакивать, выскочить впередъ, бросаться, броситься впередъ. Поперед війська не вихвичайся (не вихвачуйся).
Виходитися 2, -диться, сов. в. вийтися, -деться, гл. безл.
1) Только несов. в. Выходить. А з дверей виходилось на один широкий ґанок.
2) Выходить, выйти, случиться. Пішли, — аж не так вийшлося.
До́кіль, докіля нар. = доки. Вража ж тебе мати знає, докіль тебе, молодице, ждати.
Женти́чник, -ка, м. Употребляющій въ пищу сыворотку.
Зціляти, -ля́ю, -єш, сов. в. зціли́ти, -лю́, -лиш, гл.
1) Дѣлать, сдѣлать цѣлымъ, соединить въ одно цѣлое. Ти розбила, а я зцілю.
2) Исцѣлять, исцѣлить. Мали силу зціляти недуги.
Мча́лка, -ки, ж. Вѣстница. Встрѣчено у Котляревскаго: Іриса цьохля проклятуща... Олимпська мчалка невсипуща.
Приспатися, -плю́ся, -пишся, гл. Поспать съ мужчиной.
Сердопишний, -а, -е. Кичливый. Вийшов багатий сам за ворота, за ним вибігла челядь сердопишна, горда.
Теґанька, -ки, ж. Горошокъ, расширяющійся кверху.
