Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цицька

Цицька, -ки, ж. Женская грудь. Відпала му від рота цицька. Там йому жаба й цицьки дасть. Тамъ ему и смерть. Ном. № 4322. Злякався.... що вже йому довго на світі не жить, що тут йому жаба й цицьки дасть. Рудч. Ск. II. 19. Ум. цицечка. АД. І. 149.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 430.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦИЦЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦИЦЬКА"
Випаровувати, -вую, -єш, гл. Испаряться. Вода у болоті раз-у-раз випаровує. Дещо.
Заборо́на, -ни, ж. 1) Защита. 2) Запрещеніе.
За́голо́вок, -вку, м. 1) Съ удареніемъ на первомъ слогѣ: подушка. Угор. за́головки мурянча́ні. Муравьиныя яйца. Вх. Уг. 253. 2) съ удар. на третьемъ слогѣ: заглавіе. О. 1862. І. 77. Ум. за́голо́вочок.
Незлагідний, -а, -е. Неуживчивый, сварливый.
Овечка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вівця. 2) Мокрица, Oniscus murarius. Вх. Лем. 441.
Паньматусин, -на, -не. Принадлежащій паньматусі. Се паньматусине слово. Г. Барв. 428.
Пречудо, -да, с. Большое чудо; большое диво. З усього села збігалися діти дивитись на те пречудо. Мир. ХРВ. 355.
Притул, -лу, м. = притулок. Желех.
Скнара, -ри, об. Скупецъ, скаредъ, скряга. К. ЦН. 176. Г. Барв. 455.
Стародуб, -ба, м. Раст. Laserpitium latifolium L. Анн. 186.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦИЦЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.