Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шкитирь

Шкитирь, -ря, м. Большой кусокъ. Ото одбатував шкитирь. Полт. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 500.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКИТИРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКИТИРЬ"
Вадливо нар. = вадко. Уман. І. 104.
Залюби́ти, -ся. Cм. залю́блювати, -ся.
Здрі́ти, -рю, -риш, гл. 1) Видѣть. Не здрів нічого пред собою. Котл. Ен. H. 12. 2) = скліти. Сиди тут та здрій (склій). Ном. № 5634.
Маю́чий, -а, -е. Состоятельный, зажиточный. Камен. у.
Ми́тіль, -лю, м. = мятель. О. 1861. XI. Свид. 59.
На́го нар. Наго, голо.
Погорілля, -ля, с. Несчастье отъ пожара. Він просить на погорілля.
Пронюхати Cм. пронюхувати.
П'ятаковий, -а, -е. = п'яташний. Желех.
Свара, -ри, ж. Несогласіе, ссора.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШКИТИРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.