Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шкитирь

Шкитирь, -ря, м. Большой кусокъ. Ото одбатував шкитирь. Полт. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 500.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКИТИРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКИТИРЬ"
Виколупати, виколупнути. Cм. виколупувати.
Вохко нар. Сыро, влажно.
Діва́ся, -сі, ж. ласк. отъ діва. Ум. Діва́сенька.
Залюдня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. залю́днити, -ню, -ниш, гл. Заселять, заселить.
Кожушище, -ща, с. ув. отъ кожух.
Наудити, -джу, -диш, гл. Наудить. Риби не наудив, а лусту спудив. Ном. № 9860.
Підколочувати, -чую, -єш, сов. в. підколоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Подмѣшивать, подмѣшать въ жидкость.
Подвоїтися, -двоюся, -їшся, гл. 1) Раздвоиться. 2) Противорѣчить самому себѣ. Він подвоївся: раз казав, що нічого не бачив, а вдруге признався, що бачив. Новомоск. у.
Розштовхувати, -хую, -єш, сов. в. розштовха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Расталкивать, растолкать.
Черкасевий, -а, -е. = черкасиновий. Черкасева корсетка. Г. Барв. 206.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШКИТИРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.