Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

труска

Труска, -ки, ж. Обыскъ. Поїхали вони до його на труску та й знайшли усе покрадене. Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУСКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУСКА"
Вапнити, -пню, -ниш, гл. = вапнувати. Желех.
Веретінце Cм. веретенце.
Віджартовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. віджартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Став шинкар свою жінку зневажати; вона усе оджартовувалась, сміялася. МВ. ІІ. 185.
Куць меж. 1) Куць виграв, куць програв. Либо панъ, либо пропалъ. Ном. № 4274. 2)и куць-кой! Призывъ для свиней. Kolb. І. 65.
Охвірувати, -ру́ю, -єш, гл. Жертвовать. Охвірувати Богові. Охвірувати їх (гроші) на яке добре діло. Грин. II. 143.
Паліпля, -лі, ж. Горящая солома, уголья. Угор.
Позасинювати, -нюю, -єш, гл. Слишкомъ насинить бѣлье. Позасинювала сорочки, аж глянути гидко. Васильк. у.
Попригрівати, -ва́ю, -єш, гл. Пригрѣть (во множествѣ).
Фіцька, -ки, ж. Легкомысленная молодая женщина или дѣвушка. Крутитсє тота фіцька. Вх. Зн. 75.
Шерсть, -ти, ж. 1) Шерсть. Собака тоді була гола — без шерсти. Драг. 1. Гладив, гладив за шерстю, та як почав і проти шерсти. Ном. 2) Шероховатость кожи у малыхъ дѣтей. Мил. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРУСКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.