Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

труска

Труска, -ки, ж. Обыскъ. Поїхали вони до його на труску та й знайшли усе покрадене. Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУСКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУСКА"
Зашпува́ти, -пу́ю, -є́ш, гл. Заволноваться, запѣниться. Заграє море й зашпує. Мкр. Г. 5.
Кумця, -ці, ж. Ум. отъ кума.
Лип'я́, -п'я, соб. Липы.
Лицюва́ння, -ня, с. Перелицовываніе.
Однояй, я́я, м. Человѣкъ съ однимъ ядромъ. Рк. Левиц.
Оскаляти, -ля́ю, -єш, сов. в. оскалити, -лю, -лиш, гл. Оскаливать, оскалить. Оскалив зуб, на всіх оглянувсь. Котл.
Отримач, -ча, м. Инструментъ у бочаровъ, при помощи котораго они при складываніи клепокъ, прижимаютъ первую и послѣднюю клепку къ обручу. Части его: вильцята, засув, клинець. Шух. І. 249.
Порозгрібати, -ба́ю, -єш, гл. Разгресть (во множествѣ). Кури порозгрібали грядочки. Харьк. у.
Прилюдний, -а, -е. 1) Публичный, открытый. Коли буде прилюдне сватання? МУЕ. І. 115. (Полт. г.). 2) Съ измѣн. удар. прилюдний. Объ одеждѣ: праздничный. Прилюдне лудинє (убране). Шух. І. 39.
Цо! меж. Призывъ для коровъ. О. 1862. V. Кух. 39.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРУСКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.