Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дурнота

Дурно́та, -ти, ж. 1) Глупость. 2) соб. Дураки. Аж там сліпа дурнота сидить по застіллю та горілку п'є. Коли ж орда про тебе брехні меле, ти на дурну дурноту мовчки плюй. К. Дз. 107.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 458.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРНОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРНОТА"
Баранка, -ки, ж. = вівця? Чужі жінки баранки, Мелашка ведмедка (изъ заговора). Мил. М. 40.
Бачити, -чу, -чиш, гл. 1) Видѣть. За дрібними слізоньками світонька не бачу. Метл. 21. бач! Вишь, вотъ. Бач, який добрий! Ми всі, як бач, народ хрещений. Котл. Ен. І. 16. 2) Думать, полагать. Угор.
Ватралька, -ки, ж. Родъ кочерги, но не загнутой, а лить разширенной и расплющенной на концѣ. Вх. Лем. 395.
Вертлик, -ка, м. Шарманка. Грає на вертлику. Вх. Лем. 397.
Облесливість, -вости, ж. Льстивость. Желех.
Присилування, -ня, с. Принужденіе. Правда, 1868, стр. 437.
Солодкомовний, -а, -е. Сладкорѣчивый, краснорѣчивый. О. 1862. IX. 124.
Утюпкатися, -каюся, -єшся, гл. Устать отъ ходьбы, отъ толкотни, отъ работы, связанной съ ходьбой. Уманск. у.
Цюрпіль, -лі, ж. = банюра. Вх. Лем. 481.
Шнурковий, -а, -е. Изъ шнурка или въ видѣ шнурка сдѣланный. Шнуркові кісники. О. 1861. XI. 29.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУРНОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.