Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відзимки, -ків, м. мн. Исходъ зимы, время послѣ зимы, когда еще возвращаются зимнія явленія. Берд. и Житом. у.
Грошови́й, -а́, -е́. Денежный. Грошові податки. Грошове́ ві́йсько. Наемное войско. Грошови́й коза́к. Наемный козакъ (для войны). К. ДН. 226. Ходив війною з козацтвом грошовим. К. МБ. II. 121.
Джорели́стий, -а, -е. Богатый источниками.
За́повідь, -ді, ж. Заповѣдь. Боже милий, вони ж твою заповідь чинили. Хата, 107. А Настуся з богословом заповіді вчиться. Шевч. 499.
Обзирати, -ра́ю, -єш, гл. Осматривать. Вони обзирають її з усіх боків. Федьк.
Підгукувати, -кую, -єш, гл. Покрикивать въ добавленіе къ крику, пѣнію и пр. Хлопці підгукували, приказували й приспівували. Левиц. І. 16. Колісник підгукував... кумі. Мир. Пов. II. 69.
Придане, -дан, приданки, -но́к, мн. Свадебные гости со стороны новобрачной, отправляющіеся съ нею въ домъ новобрачнаго. Маркев. 134, 147. Свашки і приданки роздягають молоду. МУЕ. III. 149. Коня у позику не давай, жінки у приданки не пускай. Ном. № 8091.
Пруні, пруньки́, мн. = тернослив. Шух. І. 109. Желех.
Тужба, -би, ж. = тужіння. Я прийшов до них, а там така тужба та плач. Александров. у. (Залюб.).
Тупак, -ка, м. 1) Тупое орудіе. Шейк. Вх. Зн. 71. 2) Тупой человѣкъ. Шейк. Вх. Зн. 71.