Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вовченько, -ка, м. Ум. отъ вовк.
Гній, гною, м. 1) Навозъ, пометь. Конюх коні ганяє, він гноєм воняє. Чуб. V. 1087. 2) Гной, матерія. Чиряк великий, а гною мало. Ном. № 6325.
Дешперува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Отчаяваться. Закр.
Доле́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. доле́жатися, -жуся, -жишся, гл. 1) Долеживаться, долежаться. Долежалась таки торбина, настала й їй щасливая година: хазяїн взяв, повнісіньку червінцями й напхав. Гліб. 47. 2) Дозрѣвать, дозрѣть отъ лежанія на солнцѣ, будучи уже сорваннымъ (о яблокахъ, грушахъ).
Доцарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Доцарствовать. По всьому царству постинать малих дітей, а то погані нам не дадуть доцарювать. Шевч. 638.
За́їдки, -ків, м. мн. Закуска, дессертъ. Солоденькі заїдки.
Пелевник, -ка, м. = пелевня. Вх. Уг. 258.
Пестя, -ті Балованное дитя. Борз. у.
Пиво, -ва, с. Пиво. Грин. III. 533. Чуб. VII. 447. Прийди, серце, пива пити. Чуб. V. 187. Нехай же где грек з винами, з пивами та в нашу квашу. Ном. № 256. Ум. пивце. О. 1862. IV. 25.
Полум'я, -м'я, с. Пламя, полымя. А полум'я так з рота й паше, так і паше. Рудч. Ск. II. 31. Ум. полум'ячко. Мил. 88.