Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. висилити, -лю, -лиш, гл. 1) Обезсиливать, обезсилить, изнурять, изнурить. 2) Истощать, истощить.
Ґрасува́ти, -су́ю, -єш 1) Расчищать дорожки. 2) Вытаптывать. «Ой березонько, чого ти не зелена?» — Ой як я маю зеленою бути, коли підо мною татари стояли, копитами землю грасували. АД. І. 77.
Дергі́вка, -ки, ж. = Дергавка. Шух. І. 147.
Забага́ти, -га́ю, -єш, гл. = забажати. Бач, чого забагається. Св. Л. 124.
Зотліти, -лію, -єш, гл. Истлѣть. Моє біле тіло під нагайкою зотліло. Гол. I. 196. Хусточка зотліла. Мл. л. сб. 277. Пішла вона (надія) на той світ в преісподню, коли ще й там знайду впокій, зотлівши. К. Іов. 38.
Обдурити Cм. обдурювати.
Пишнобарвистий, -а, -е. Цвѣтистый, блещущій яркими красками. Пишнобарвистий співочий і танцюристий рай. К. Кр. 26.
Понахвачувати, -чую, -єш, гл. = понахапувати.
Сорокуля, -лі, ж. Гадюка. Сорокуля го уп'єлила. Вх. Зн. 73.
Тульпан, -на, м. Тюльпанъ, Tulipa. Китицями висіли пуп'янки тульпанів. Левиц. І. 427.