Вертеп, -пу, м.
1) Пещера. Благовістив в Назареті, — стала слава у вертепі. Колядка. І слово правди і любови в степи, вертепи понесли.
2) Кукольный театръ, театръ маріонетокъ, на которомъ въ старину представлялась рождественская мистерія, а также и сцены изъ народной жизни.
Гвалт, -ту, м. и пр. = ґвалт. и пр.
Горба́стий, -а, -е. Холмистый. Горбастий цвинтарь у молодого лікаря, т. е. многіе умираютъ.
Кожушка, -ки, ж. = кожушанка. Думаю потєгти свою кожушку черкасином.
Мочи́вий, -а, -е. = мочливий. Мочиве літо.
Смілко нар. = сміло. Так не смілко береться.
Схнути, -хну, -неш, гл. Сохнуть. Моя душа переболіла; моє серце ахне.
Титарювати, -рюю, -єш, гл. Быть церковнымъ старостой. Мій дядько тоді титарював.
Тростистий, -а, -е. 1) О конѣ: больной тростю.
2) О растеніи: имѣющій толстый стебель. У оцього ячменю солома не тростиста, а лопушиста.
Угрібатися, -баюся, -єшся, сов. в. угребтися, -буся, -бешся, гл. Зарываться, зарыться, врываться, врыться, прорыться. Бува, як собак нема, у хлів угрібається звір, або й лісу пролама, та в хлів убереться.
