Безпарий, -а, -е. 1) Не имѣющій пары, безпарный. Безпарий віл.
2) Неженатый.
Завто́вш, завто́вшки, нар. Толщиною. Ударив кулаком у стіну, — так стіна й провалилась, дарма, що була така завтовшки, як у мужика хата.
Начуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. начутися, -чуюся, -єшся, гл.
1) Наслушиваться, наслушаться. Багато я дечого там начувся. Вже ж я на полі набувся, буйного вітру начувся.
2) Только несов. в. Ожидать бѣды, мести. Стережіться ж тепер!.. Начувайтеся!
Порозгублювати, -люю, -єш, гл. Растерять (во множествѣ). Поки донесеш, то все порозгублюєш.
Придоглянути, -ну, -неш, гл. = доглянути. А призовіте мою родиноньку придоглянуть смерти.
Приладний, -а, -е. Умѣющій приласкаться, вкрадчивый. Така то до кожного прикидчива, приладна, лестна.
Створити, -рю́, -риш, гл. Сотворить, создать. Біг мня створив дівчиною. Ла що-сь мя, Боже, створив на злую годину.
Тараня, -ні, ж. Рыба тарань, Abramis vimbra L. Чумак чумака таранею дошка, а сам у його з воза потягує чабака. Ум. таранька.
Труждатися, -даюся, -єшся, гл. Стараться, усердствовать. Знать ти добре там труждався. Щирим серцем без лукавства перед Богом я труждався.
Уриватися II, -ваюся, -єшся, сов. в. уритися, уриюся, -єшся, гл. Зарываться, зарыться. Кабан каже: я побіжу в болото та в мул уриюсь. У Кулиша о потупленныхъ, смотрящихъ въ землю, глазахъ. Не дивились на божий світ від сліз : в чорну землю врились.
