Вив'язувати, -зую, -єш, сов. в. вив'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Развязавъ мѣшокъ, узелъ и т. п., вынуть оттуда. Почали з рушників усячину вив'язувати. 2) Связывать, связать. Червону калину в пучки вив'язують. ви́в'язати невід. Связать неводъ.
Віщий, -а, -е. Вѣщій. Зроби мене віщим, зроблю тебе багатим. коб я віщий такому! Если бы и ото впередъ зналъ! Если бы я это предвидѣлъ.
В'язка, -ки, ж. 1) Связка. От вам казка, мені бубликів в'язка. В'язка сіна. Я ж думала, що мій милий, аж соломи в'язка. 2) = в'язок 2. Ум. в'язочка.
Запе́вняти, -ня́ю, -єш, сов. в. запевни́ти, -ню, -ниш, гл. Увѣрять, увѣрить. Не можна теж запевняти, що і в таких людей, як М. Вовчок, не різнить дещо з народньою мовою.
Захиме́рити, -рю, -риш, гл. Закапризничать.
Межува́тися, -жуся, -єшся, гл. Размежевываться.
Пачковоз, -за, м. = пачкарь.
Перістий, -а, -е. 1) О масти: по черному полю бѣлыя поперечныя полосы. Віл перістий. Пропало троє коней перістих. 2) О цвѣтѣ: въ полоскахъ. Ой ти гарбуз, ти перістий! Із чим тебе будем їсти? За рижого бога, за перістих людей.
Таляровий, -а, -е. Относящійся къ таляру.
Хвальшивий, -а, -е. 1) Фальшивый, поддѣльный, ложный. Осей перстінь, що фальшивим способом вгроблений.
2) Неискренній, лицемѣрный.