Аву́л, -ла, м. Аулъ. Тогді біжить (татарва) у свої авули, миттю орду скликає.
Банюр, -ра, м.
1) = банюра = баюра 1.
2) Глубоко размытое мѣсто въ рѣчномъ берегу.
Безнапасний, -а, -е. Не знающій горя, напасти, счастливый. Як то слухати легкі речі безнапасного щасниці при своїй лихій годині.
Ду́чечка, -ки, ж. Ум. отъ дучка.
Ех! меж. Эхъ! Ех, говорить, мало! Хоть би ще трошки дали. Чого ти, жінко, плачеш? — Ех, чоловіче, чого я плачу! А зробиш мені те, що я тебе буду просити? Ех, як би то!... Та що й казать! Кебети не маю.
Каторжний, -а, -е. 1) Каторжникъ. В кайдани забиті із нор золото виносять, щоб пельку залити неситому — то каторжні. 2) Каторжный. Втік уже може в десятий раз з каторжної тюрми. 3) Употребляется какъ бранное слово въ смыслѣ: злой, дурной. Каторжні собаки, — од їх не втечеш. Зроби, діду, сільце, то ти його, каторжного, піймаєш.
На́дха, -хи, ж. Отрыжка съ непріятнымъ запахомъ. Іззів десять яєць. — Що ж тебе і надха не напала?
Плоска, -ки, ж. Плоская бутылка. Парубки беруть плоски в дзебні.
Ріса, -си, ж. Сборка въ юбкѣ.
Свининець, -нця, м. Хлѣвъ, для свиней, свинюшникъ. В свининці родившись, між святими не обідать. Ум. свини́нчик.