Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Белькотати, -чу́, -чеш, гл. Лепетать, невнятно говорить, бормотать. Язик.... белькотав. Ен. V. 58. Показує ручкою і белькоче: мамо.... Бозя! Кв. «Тату!» белькотали — «тату, тату! ми не ляхи». Шевч.
Бочистий, -а, -е. = бочастий. Коципинскій, І. 23.
Долупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Окончить сдираніе чего-нибудь.
Ли́тва́, -ви, ж. 1) Литва. 2) Бѣлоруссы. Ум. литвонька. Повінь, повінь, вітроньку, з Подолля на Литвоньку. Грин. III. 676.
Люлочник, -ка, м. Раст. Oenothera bienis. Лв. 100.
Погривина, -ни, ж. Комли высоко скошенной травы. Щоб добре косили да погривин не пускали. О. 1861. X. 35.
Поодг.. Cм. повідг..
Скучень, -чня, м. Раст. Companula glomerata L. ЗЮЗО. I. 115.
Сула, -ли, ж. Судакъ.
Ушийок, -йка, м. 1) Кожа на затылкѣ. Желех. 2) Перешеекъ, вообще узкая часть чего либо, соединяющая двѣ большія части. Вх. Зн. 74.