Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вуглярка, -ки, ж. 1) Жена угольщика. Желех. 2) Мѣсто выжиганія угля.
Зда́ти, -ся. Cм. здавати, -ся.
Надбо́ркати, -каю, -єш, гл. Подрѣзать немного крылья у птицы.
Облавом нар. Сплошной массой. Як почало роставати, то вода йшла рівчачками, а тепер, як дуже ростам, — йде облавом. Волч. у.
Опанувати, -ну́ю, -єш, гл. Овладѣть, завладѣть; охватить. От як опанували Умань, то й поставили усюди свій караул. ЗОЮР. І. 299. І пустиню опанують веселії села. Шевч. Опанував страх. Нехай тебе опанує лихая година. Харьк. г. Завзятість всіх опанувала. Котл. Ен. V. 68.
Пошибати, -ба́ю, -єш, гл. Ударять, бить; вырываться. Із под тої труби димок пошибає. Грин. III. 684. думка думку пошибає = думка думку побиває. Г. Барв. 411. Cм. побивати 5. сльоза сльозу пошиба = сльоза сльозу побива. Cм. побивати 5. Пошибають сльози, сльози, котяться горохом. К. Дз. 130. дух духа пошибає. Захватываете духъ. Сим. 235. Дух духа пошибав, аж вилазили очі, а він усе біжить.
Прокид, -ду, м. Пробужденіе. Прокид від сну. К. Дз. 110.
Реєнт, -та, м. Регентъ. Желех.
Скопердин, -на, м. Родъ, игры.
Шиндрити, -рю, -риш, гл. = циндрити.