Булава, -ви, ж. 1) Булава, знакъ гетманскаго достоинства, Оттогді то козаки бобре дбали, бунчук, булаву положили, берися Хмельниченка на гетьманство настановили. До булаті треба голови. 2) = кийок. Мужик прийшов до вовка: лусь, лусь кийком. А лисичка... каже вовкові: «Крути-верти, вовчику, головою, щоб не поцілив сучий син булавою. Ум. Булавка. Булавочка.
Відралити, -лю, -лиш, гл. Пройти раломъ межу.
Віщук, -ка, м. Вѣстникъ.
Гладісінько нар. Совершенно гладко. Зачеши гладісінько.
Ледащи́ця, -ці, об. Нерадивый, нерадивая, негодникъ, негодница, негодяй, негодяйка. Ходила б у білому, дак скажуть — чепуриться, ходила б у чорному, дак скажуть — ледащиця. Ум. ледащи́чка, ледащи́ченька. А Нечипорів батько та був собі великий ледащичка: спився і звівся ні на що. Аж він самий п'яниченька й великая ледащиченька.
Осла, -ли, ж. Оселокъ.
Повітати, -та́ю, -єш, гл. Привѣтствовать. Щоб пан отець, пані мати і вся родина вийшли повітали та донькою сина.
Поганин, -на, м. 1) Язычникъ. Був їден поганин, недовірок. Остафій як був поганином, звавсі Плакида. 2) Волкъ.
Приматкобожитися, -жуся, -жишся, гл.
1) Подольститься, подмазаться, приласкаться. Чи ба! як приматкобожилась!
2) Пристроиться, помѣститься. Де б мені тут приматкобожитись з оселедцем?
Розв'язувати, -зую, -єш, сов. в. розв'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Развязывать, развязать. Який бог зв'язав той нехай і розв'яже. — руки. Развести съ мужемь. Ой піду я до попа, поговору стиха: розв'яжи мі, попе, руки без біди, без лиха. — світ. Освободить, дать волю. Зав'язала світ головонці, не розв'яжу й до віку. 2) Разрѣшать, разрѣшить, истолковать. Снився мені сон дивненький.... Розв'яж мені, що то за сон, най я довше не думаю.