Викрасти, -ся. Cм. викрадати, -ся.
Злість, зло́сти, ж.
1) Злость. І од злости зубами скрегоче. Зо злості болять кості. На злість моїй жінці нехай мене б'ють.
2) Зло. — учинити. Сдѣлать зло. Ой ви, чумаченьки, ой ви, молоденькі, не вчиніте злости: поховайте моє тіло, щоб не розніс ворон кости.
Католицтво, -ва, -е = кателицьтво.
Клебаня, -ні, ж.
1) Шляпа.
2) = клепаня.
Колокіл, -ко́лу, м.
1) Колоколъ. Он чия ж тут беседа тут вечеряє весела? Бийте коли, все колоколи, колоколи кованії у нас гості проханії.
2) Звонокъ на шеѣ коровы, козы. Ум. колокілок.
Нарозмовля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. Наговориться. З ким люблюся, то й не наговорюся, з ким кохаюсь, то й не нарозмовляюсь.
Попихач, -ча, м. Человѣкъ, которымъ каждый помыкаетъ. Сирота Ярема, сирота убогий: ні сестри, ні брата; нікого нема! попихач жидівський, виріс у порогу. Ми, бач, теперечки тільки жіночі попихачі.
Потахати, -ха́ю, -єш, сов. в. потахнути, -хну, -неш, гл.
1) Тонуть, потонуть, погрузиться. Потах в воду.
2) Убывать, убыть. В коновочці все мід потахає, вже дівчині розуму не стає.
Угніватися, -ваюся, -єшся, гл. Прогнѣваться, разсердиться. Може за що угнівався на тебе?
Шерстень, -стня, м. = шершень. Дивиться він, аж над дорогою гніздо шерстнів.