Довіря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. дові́ритися, -рюся, -ришся, гл. Довѣряться, довѣриться. І той, хто хліб мій їв, кому я довірявся, приятель щирий мій підняв п'яту на мене.
Жевжикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Вѣтрогонить.
Кабиш, -ша, м. Шуточное названіе солдата и вообще великоросса за часто употребляемое ими выраженіе: «кабы-жъ».
Кружати, -жа́ю, -єш, гл. = кружляти. Зевес тоді кружав сивуху і оселедцем заїдав. А козак сидить у корчмі, мед-вино кружає.
Маторже́ник, -ка, м. = макорженик.
Порозсівати, -ва́ю, -єш, гл. Разсѣять, посѣять (во множествѣ). Розсіяв жито і заходився волочити.
Похазяйнувати, -ну́ю, -єш, гл. Похозяйничать.
Прісь! меж. Крикъ на кошку: брысь!
Спатися, спиться, гл. безл. Спаться. Йому ніченька не спиться. І світ настав, а Ярині не спиться, — ридає.
Чмих II, меж., выражающее фырканіе.
