Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жучина

Жучи́на, -ни, ж. Ходъ, проточенный въ деревѣ жукомъ? Самка жука? Желех. A hraj zuczy po zuczèni, a zuczyna po doléni. Kolb. I. 156. Ходить жучок по жучині, а жучина по деревині. Чуб. ІІІ. 80.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 494.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУЧИНА"
Агі́ (на те́бе)! меж., выражающее порицаніе. Желех. Агі́ на тя, пропав бис! Фр. Пр. 1.
Голодня, -ні, ж. = голоднеча. Ном. № 13451.
Гуно́дза, -зи, ж. Шишка. Черном.
Згі́дливий, -а, -е. 1) Пригодный, полезный. Вона згідлива: нею підкурюють корову, як захвора. ХС. IV. 56. Се зілля згідливе: його п'ють од кашлю. Волч. у. 2) Покладистый, сговорчивый, миролюбивый.
Клань, -ня, м. и кла́ня, -ні, ж. Полкопны, 30 сноповъ. А на тих ланах пшениця в кланях, в кланях, не в кланях, в сто оборогах. Желех. Могил.-Под.
Помиток, -тку, м. = майка. Вх. Лем. 453.
Попруг, -га, м. Шрамъ, царапина. Коняка дзизнула по морді, попруг зробила на носі — і досі знать. Верхнеднѣпр. у.
Робачок, -чка, м. Ум. отъ робак.
Теліп! меж., выражающее покачиваніе. На березі сидит Пилип та бідою теліп-теліп! Чуб.
Шлящина, -ни, ж. У ткачей: линейка, вставляемая между верхнимъ и нижнимъ рядами основы при заправкѣ въ шохти. Вас. 167.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖУЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.