Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Газетник, -ка, м. Журналистъ, издающій газету или пишущій въ ней. Засіли письмаки собором у сто душ, високі розумом, в газетників преславні. К. Дз. 118.
Двої́тися, -ю́ся, -ї́шся, гл. Раздваиваться. Зміевск. у.
Дотира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. доте́рти, -тру́, -тре́ш, гл. Дотирать, дотерѣть.
Нассятися, -ссуся, -ссе́шся, гл. Насосаться вдоволь. Іде комар із своїм військом... «Ей, Іване Голику, дай моєму війську крові напиться!»... Він зараз сорочку з себе... Комарі нассались і полетіли. ЗОЮР. II. О2.
Повисьорбувати, -бую, -єш, гл. Выхлебать (во множествѣ).
Поперегравати, граю́, -єш, гл. То-же, что и переграти, но во множествѣ.
Поплавець, -вця́, м. Поплавокъ. На березі рибалка молоденький на поплавець глядить. Г.-Арт. (О. 1861. III. 118).
Семинарія, -рії, ж. Семинарія.
Тонконіжка, -ки, ж. Раст. Festuca ovina L. Cм. тонконіг.
Чубити, -блю, -биш, гл. Драть за волосы. Хто кого любить, той того чубить. Ном. № 3381. Синки в ледащо пустилися, пішли в нінащо, а послі чубили батьків. Котл. Ен. ІІІ. 43.