Вивчати, -ча́ю, -єш, сов. в. вивчити, -чу, -чиш, гл.
1) Выучивать, выучить.
2) Научать, научить. Вивчив дітей, як сказать.
3) Изучать, изучить.
Дово́дливість, -вости, ж. Доказательность, убѣдительность.
Загеркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Закричать (о гусяхъ).
Їдження, -ня, с. = їдення. За сидження нема їдження.
Кільчитися, -чуся, -чишся, гл. Пускать ростки, проростать. Вже кільчиться гречка, пшениця. Він злиденний господарь: у його в коморі геть покільчилась пшениця.
Кравальниця, -ці, ж. = крамниця 2.
Новоження, -ня, с. Свадьба? новолуніе? Як хто хоче, щоб свірщки в хаті не водились, то... каже: Свірщки-молодці, ходіть сюди, кличе вас місяць на новоження.
Оправдати, -да́ю, -єш, гл. Оправдывать, отстаивать кого. Я буду оправдати тебе перед людьми.
Помарнотратити, -чу, -тиш, гл. Промотать, растратить, расточить (во множествѣ).
Ринути, -ну, -неш, гл. Сильно течь. Ой не спиняйте у ставу води, нехай вода рине. Переносно о людяхъ: валить толпой. До сіней як хмара ринуть, товпляться, гукають.