Брунька, -ки, ж.
1) Древесная почка (лиственная). На весні береза бруньки наганяє. погнати вівці на бруньки. Выгнать овецъ пастись въ лѣсъ, когда еще нѣтъ листьевъ на деревьяхъ.
2) Смычекъ у шерстобита для битья шерсти. Знайшов шапувала, ходе той з своєю брунькою. Ум. брунечка.
Гійє! меж. = гей 1.
Господа́рити, -рю, -риш, гл. = Господарювати. Нема там нікого, сам як прийде, сам і господарить як хоче. Козаченьки в Волощині господарити хотять.
Діва, -ви, ж. Дѣва. Послав Бог ангела до діви. Вибрав діву чорнобриву. Ум. дівонька, дівочка. Шиєш, дівонько? — Шию. — А пороти скоро будеш? — Тільки ниточки дошию. Виляй — не виляй, молодая дівочко, виляй — не виляй, по рушничку давай. Ув. дівака, діваха. Дівака здорова.
Ду́тель, -ля, м. Пустой орѣхъ. Дутеля взяв. ду́теля ззі́сти. Умереть. Паллант Евандрович наскоком як раз Гібсона і насів, шпигнув в висок над правим оком, Гібсон і дутеля із'їв.
Животво́рний, -а, -е. Животворный, оживляющій.
Лука́вий, -а, -е. 1) Лукавый, коварный. Бо ти не любиш злого серця, цураєшся людей лукавих. Як же тебе не проклинать, лукавая доле? 2) Лукавый, чортъ. Ні Богові свічка, ні лукавому дудка. І ти, лукавий, чи ти водяний, чи ти вітровий?
Рамаття, -тя, с. = рам'я.
Терпкий, -а́, -е́ Терпкій. Груші, та такі терпкі та кислі. Ум. терпке́нький.
Чарувати, -ру́ю, -єш, гл. Колдовать, очаровывать. Брала пісок з під білих ніжок, тебе чарувала. Дала вона якесь дання йому, — якісь чари чарувала. А Наталя за всю челядь славилась красою, чарувала оченьками, личком і косою.