Відтобурчити, -чу, -чиш, гл. = видстовбурчити. Окунь одтобурчить пірця та хвостом повернеться, то щука й не візьме.
Задумливий, -а, -е. Задумчивый.
Засіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. засі́яти, -сі́ю, -єш, гл. 1) Засѣвать, засѣять. Почав... пшеницю сіять і засіяв нею цілих дві десятині. Радимось, як городи засіваємо. Чого ви лаєтесь! Хиба вас поле засіяно? 2) Посыпать комнату зернами при поздравленіи съ новымъ годомъ. Прилуц. у. 3) Только сов. в. Затанцевать. Потім горлиці засіяв Гарасим Калина.
Міч II, мо́чі, ж. = міць. Нема мочі. стати у ночах. Войти въ силу, сдѣлаться сильнымъ. Сидить черв'як у тому гнідечку, а як стане у мочах, то й вилізе.
Переглежувати, -жую, -єш, гл. = переглядати.
Підвезти Cм. підвозити.
Повиїжджати, -джаємо, -єш, гл. Выѣхать (о многихъ). Попарувавши (воли) да й повиїжджали.
Попідколювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и підколоти, но во множествѣ. Пальці попідколювала.
Прислухатися, -ха́юся, -єшся, сов. в. прислухатися, -хаюся, -єшся, гл. Прислушиваться, прислушаться. А к славі не прислухаюсь, то й гадки не маю. Вони будуть прислухаться — з ким буду стояти.
Ціпкати, -каю, -єш, гл. Пищать (о цыплятахъ, нѣкот. птичкахъ).
