Ґардува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Гатить, дѣлать запруду. 2) ? Як весло ґардує, то треба його плазом поставити й перестанеш.
Крейдянка, -ки, ж. 1) Мѣсто, гдѣ добывается мѣлъ. 2) Посуда для разбалтыванія мѣлу.
Окови, око́в, ж. мн. Оковы.
Полівити, -влю́, -виш, гл.
1) Свернуть влѣво.
2) — кому. Облегчиться кому, сдѣлаться лучше кому. йому полівило. Ему стало лучше (о больномъ).
Понапускати, -каю, -єш, гл. Напустить. І щук звелів у став понапускати. Сякий-такий бродяг понапускав.
Пробант, -та, м. Опытный человѣкъ.
Роспаюшитися, -шуся, -шишся, гл. Сильно раздражиться, впасть въ сильное возбужденіе, раздраженіе. Cм. роз'юшитися.
Тертичина, -ни, ж.
1) Одна доска.
2) Плоховатая доска. Ум. тертичи́нка.
Тяжити, -жу, -жи́ш, гл. Обременять, отягощать.
Чатівницький и чатовницький, -а, -е. Сторожевой, караульный. Чатівницька купа.