Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гірловий, -а, -е. Относящійся къ гирлу, ему принадлежащій. Браун. 17.
Доброчи́нний, -а, -е. Благодѣльный, благотворительный.
Захмарити Cм. захмарювати .
Кіньський, -а, -е. Лошадиный, конскій. Уже почав він землю кіньським копитом орати. Макс. Шкуратяні подушечки, напхані кіньським волосом. Ком. І. кіньська м'я́та. Раст. а) Полевая мята. Mentha arvensis; б) Lamium amplexicalle. L. ЗЮЗО. I. 126. кі́ньський щаве́ль. Раст. Rumex obtusifolius. ЗЮЗО. І. 178.
Льві́в, -вова, м. Львовъ, Лембергъ (городъ въ Галиціи). Львів не всякому здорів. Ном. № 718.
Обіцянка, -ки, ж. Обѣщаніе. Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість. Ном.
Позатрушувати, -шую, -єш, гл. Засыпать чѣмъ во многихъ мѣстахъ). Бач, як злили долівку! Позатрушуй піском або попілом. Богодух. у.
Стебнувати, -ну́ю, -єш, гл. Строчить. Гайс. у. Гол. Од. 73.
Тополя, -лі, ж. 1) Тополь, Populus. Ой там в полі дві тополі, третя зелененька. Гол. 2) водити тополю. Родъ хоровода: особымъ образомъ украшенную дѣвушку, представляющую тополю, водятъ подруги по селу и полю съ соотвѣтствующей пѣсней. КС. 1889. IX. 631. Ум. топо́лька, топо́ленька.
Фацерний, -а, -е. = фацарний 3. Желех.