Баранець, -нця, м.
1) Ум. отъ баран. Небольшой баранъ. Понесла на посвяченіе паску, баранця печеного. Чи всі вівці покотилися, чи баранці породилися?
2) Колодка, на которую навивается веревка въ плотницкомъ инструментѣ, называемомъ шнур.
3) Желѣзная палочка у удилъ, застегивающаяся въ колечко отъ уздечки.
4) Бекасъ. Cм. вівчарик з, баранок, баранчик.
5) Раст. Lycopodium complanatum L.
6) мн. баранці. Легкія тучи, перистыя облака, пѣнистыя волны.
Значок, -чка, м. Значокъ. Веліли вони тобі сії значки до рук приймати, а мені листи королевські оддати. Дума.
Ло́кіть, -ктя, м. 1) Локоть (часть руки). Близько локіть, та не вкусиш. 2) Мѣра длины, раньше равнявшаяся третьей части сажня, какъ видно изъ слѣд.: Пятдесятъ и сѣмъ локтей вдовжъ, а вширъ тридцять и сѣмъ локтей, що чинить девятнадцять сажней вдовжъ, а вширъ дванадцять сажней и локоть. (Отрывки изъ Лѣтоп. Мгарск. мон. . Въ соврем. употребленіи это мѣра, соотвѣтствующая длинѣ руки отъ локтя до конца средняго пальца. Хто з вас журившись може прибавити до зросту свого один локіть? Ой дам тобі... локіть полотенця.
Обварювати, -рюю, -єш, сов. в. обвари́ти, -рю́, -риш, гл. Обваривать, обварить, облить кипяткомъ. Бідна дитина зовсім руку обварила.
Перепурхнути, -ну, -неш, гл. Перепорхнуть. Обудить його, як що перепурхне або шелесне.
Перешепт, -ту, м. Перешептываніе. Перешепти ночні із ницаками злими.
Повічайка, -ки, ж. = повіка.
Скіра, -ри, ж. Кожа. (Швець) буде чоботи шити, мені скаже скіри волочити. Ум. скірка.
Угорський, -а, -е. Венгерскій. Король угорський.
Чортяцтво, -ва, с. соб. Черти.