Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Азия́тський и азия́цький, азія́цький и азія́тський. 1) Азіатскій. К. Кр. 28. Замчано кобзаря на край світу між азияцьку дичу. К. ХІІ. 130. 2) Варварскій, жестокій.
Бурочка, -ки, ж. Ум. отъ бурка. Употребл. и вмѣсто бурка 3. Вх. Пч. 11. 36.
Кудлати, -лаю, -єш, гл. Взъерошивать. Магирку зцуплю, волосся кудлаю. Сим. 210.
Неподалеку, неподалеці́ и неподале́ць, нар. Невдалекѣ; недалеко другъ отъ друга. Чується йому, наче хто сильне ридає неподалеку. МВ. (О. 1861. І. 73). Хатка була неподалеці від лісу. Верхнеднѣпр. у. Ми неподалеці з ними живемо. Новомоск. у.
Повчіплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Вцѣпиться (о многихъ). Дітвора йому в тли повчіплювалась. О. 1861. IV. 149.
Поперетирати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и перетерти, но во множествѣ.
Спалити, -лю, -лиш, гл. 1) Сжечь. Спалив та й попел по степу розвіяв. ЗОЮР. І. 120 Та ні вітер його не звіє, ні сонце його не спале. Мет. 208. 2) Опалить (солнцемъ кожу). 3) Безл. Мене спалило. Я вспылилъ, меня взорвало. Павлогр. у.
Телепати, -паю, -єш, гл. 1) Шлепать, медленно идти. Шейк. 2) Жадно ѣсть. Павло й Петро, вони не їдять, бо вони сьваті, а ксьондз телепає, бо ксьондз голоден. Гн. І. 101.
Устиджати, -джаю, -єш, сов. в. устиди́ти, -джу, -диш, гл. Стыдить, пристыдить. Стала його устиджати. Чуб. V. 582.
Ушеметатися, -таюся, -єшся, гл. Поспѣшно, наскоро одѣться. А наша бабусенька готовусенька: да скоресенько вшеметалася. Гол. IV. 7.