Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жоренця

Жоре́нця, -ців, с. мн. ум. отъ жорна.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 491.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОРЕНЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОРЕНЦЯ"
Зніжити Cм. зніжувати.
Істнісінький, -а, -е.
Напоруди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Научить, наставить. Мнж. 186.
Облізок, -зка, м. = обаполок. Кобел. у.
Пернач, -ча, м. = пірнач.
Приссати, -ссу, -ссеш, гл. Присосать. Став виходить із води, — так ні: так його и приссало, і ноги не витягне з болота. Чуб. II. 138.
Стеля, -лі, ж. Потолокъ. Стоїть собі.... плечима стелю підпірає. Шевч.
Тоня, -ні, ж. 1) Тоня, мѣсто гдѣ ловятъ рыбу. Браун. 43. 2) Мѣсто, гдѣ тонутъ, небезопасное мѣсто. Шейк.
Устромлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. устромитися, -млюся, -мишся, гл. Воткнуться, вонзиться. Стріла так і встромилась у печеню. ЗОЮР. І. 4.
Хиб меж. отъ глагола хибнути. Підперся рукою та й задрімав, а рука хиб! я й прокинувся. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖОРЕНЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.