Аби́, сз. 1) Дабы, чтобы, лишь-бы. Я гроші дам, аби він зробив. Аби люде, а піп буде. Посл. Аби день до вечора. Лишь-бы день прошелъ. Я то зроблю, аби б було, як ви кажете. Аби́-м, аби́-х. Чтобы, пусть. Аби-м так здоров був! Аби-х так жила! (Божба). Ogon. 157, 7. Вх. Зн. 1. 2) Аби́-де. Гдѣ бы то ни было, гдѣ-нибудь, гдѣ попало. Та я абиде захропу. 3) Аби́-коли. Когда-нибудь, когда-бы то ни было. В Лубенщині... на дощ викидають помело і кочерги і викидають не тільки весною, а і аби-коли. Ном. с. 282, № 576. 4) Аби́-куди. Куда-нибудь, куда-бы то ни было, куда попало. Неси сміття аби-куди! 5) Аби́-то. Лишь-бы, какъ-нибудь, такъ себѣ, шутя. Він усе робить аби-то. 6) Аби́-хто. Кто-нибудь, который-нибудь, всякій. Та це і аби-хто зробить. Побить, то й аби хто знайдеться, — от инше діло пожалувать. Ном. № 4072. 7) Аби́-чий. Чей-нибудь, чей-бы то ни было. Оттак чини, як я чиню, люби дочку аби-чию: хоч попову, хоч дякову, хоч хорошу мужикову. Шевч. 183. 8) Аби́-що. Что-нибудь, кое-что, что-бы то ни было. Та будеш там робити аби-що, — от, аби не гуляти. Нехай тобі аби-що! А чтобъ тебѣ! Ном. № 3257. Иногда употребляется какъ существительное въ значеніи: малозначительная вещь, негодная вещь, человѣкъ, не заслуживающій вниманія, уваженія. Дав таке аби-що, — тільки на смітник викинути! От, якесь аби-що! а величається мов яка цяця! 9) Аби́-як. Какъ-нибудь, какъ попало. Одружись! Чому ні? — А тому ні, каже Гриць, що любої пари не знайшов, а побратись аби-як не гоже. МВ. І. 64. Ти все робиш тільки аби-як. 10) Аби́-який. Какой-нибудь, какой попало. Вельможна панськая персона явилася перед Плутона не як аби-який харпак. Котл. Ен. VI. 44. 11) Съ отрицаніемъ эти выраженія принимаютъ значеніе чего-то важнаго, не зауряднаго, напр.: Це чоловік не аби́-який, т. е. не изъ заурядныхъ. Це зовсім не аби-що, щоб про його так казати. Мірошник мав хороший млин. В хазяйстві не аби-що він. Гліб. 82.

Баранта, -ти, ж. Стадо овецъ. Черном.

Безвільний, -а, -е. Угнетенный, лишенный свободы.

Переростати, -та́ю, -єш, сов. в. перерости, -ту, -теш, гл. 1) Перерастать, перерасти, вирости больше чѣмъ слѣдуетъ. Чи ж я, мамцю, не доріс, чи ж я, мамцю, переріс, чи не рублена хата, що не люблять дівчата? Чуб. V. 1127. 3) Поростать, порости поперегъ. Ой не ходи, козаче, горами: переросла доріжка чарами. Чуб. V. 1197. 3) Перерасти, вырости больше кого. Вже Юрко Семена переріс.

Помекати, -каю, -єш, гл. Поблеять, покричать (объ овцахъ).

Розгрязити, -жу́, -зи́ш, гл. Размѣсить грязь. Знову розгрязять свині коло порога грязь. Черк. у. Cм. розгрузити.

Скрамниця, -ці, ж. = скамниця. Лежить його миленькая на усю скромницю. Чуб. V. 777.

Стопекельний, -а, -е. То же, что и пекельний, но въ усиленномъ смыслѣ. Ой Ироде пребеззаконний, мучителю стопекельний. Маркев. 40.

Страмина, -ни, ж. Передвижная лѣстница = драбина. Чуб. II. 230. VII. 551.

Червчатка, -ки, ж. Плахта-червчатка. Плахта вытканная изъ шелка червець или съ примѣсью его. Ум. червчаточка. Ой плахотка-червчаточка, — дивуйтеся, дівчаточка. Шевч. 375.