А́рчик, -ка, м. Сѣдло.
Варений, -а, -е. Вареный. Кидай печене й варене. Який дідько печений, такий і варений.
Зсипа, -пи, ж. Родъ корзины для зерна, стоящей въ амбарѣ: дѣлается съ крышкой въ формѣ большой, сверху расширенной бочки изъ пучковъ соломы, связанныхъ шворками или лыками.
Кладня, -ні́, ж. Копна хлѣба на полѣ въ 15 — 20 сноповъ.
Неволя, -лі, ж.
1) Зависимое состояніе; невозможность поступать по своему усмотрѣнію. Ох і рада б я вийти, дак неволя моя: не пускає мати, що я молода. з неволі робити. По неволѣ дѣлать.
2) Неволя, рабство. У святу неділю не сизі орли заклекотали, як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали, угору руки підіймали, кайданами забряжчали.
3) Плѣнъ. Татарва побрала в неволю.
4) Падучая болѣзнь.
5) Чортъ, бѣсъ. Ум. неволенька, нево́лечка. Здорова була, моя донечко, що попалась у неволечку.
Обгрібатися, -баюся, -єшся, сов. в. обгребтися, -буся, -бешся, гл.
1) Огребать, огресть съ себя.
2) Гресть (весломъ).
П'яненний, -а, -е. Сильно пьяный. Молодий Петро п'яненний мжить.
Скопилити, -лю, -лиш, гл. = закопилити. Скопилити ніс, губу. Ніс скопилив мов ґринджоли.
Тогобочанка, -ки, ж. Жительница другого берега, живущая по ту сторону рѣки. Ум. тогобочаночка.
Уректи, -ся. Cм. урікати, -ся.
