Арме́н, -на, м. = Вірме́н.
Гу́сла и гу́слі, -сел, ж. мн. 1) Гусли. Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! На гуслі грає, красно співає. 2) Скрипка. Въ свадебной пѣснѣ: Гусла гудуть, до двора йдуть. Наряжайся, дівко Марусю, бо возьмуть тебе. Гусла загули.... Гуляє князь, гуляють гості, ревуть палати на помості. Ум. Гу́сленьки. гу́слоньки, гу́совки. Та все стиха у гуслоньки грає. Гусовки шмарте до гусевниці.
Квилля, -ля, с.
1) Стонъ, стенаніе, плачъ (о людяхъ).
2) Вой вѣтра.
Кількораз нар. Нѣсколько разъ.
Крамок, мку, м. Ум. отъ крам.
Оттам нар. Вотъ тамъ. Оттам на городі вовк свиню ззів. Ум. оттамечки.
Прискаржувати, -жую, -єш, сов. в. прискаржити, -жу, -жиш, гл. — кого. Жаловаться, пожаловаться на кого. Не забули ми тобі, як ти нас прискаржував (перед паном).
Рідішати, -шаю, -єш, гл. = рідшати.
Смуглявий, -а, -е. = смаглявий. На смуглявих щоках грав рум'янець. Ум. смуглявенький.
Чалапкати, -каю, -єш и чалапкоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = чалапати. Коні чалапкают.