Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жмінечка

Жмі́нечка и жмі́нька, -ки, ж. Ум. отъ жменя.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 487.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖМІНЕЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖМІНЕЧКА"
Густоли́стий, -а, -е. Съ густой листвой. Желех.
Запомогти́ся, -жу́ся, -жешся, гл. 1) Помочь себѣ. Він тим не запоможеться. Н. Вол. у. 2) Разбогатѣть, разжиться. Запомігся дуже N: має теперка з тисячу карбованців. Камен. у.
Оскалок, -лка, м. Щепка. Cм. скалка.
Пилок, -лка́, м. Ум. отъ пил.
Підсліджувати, -джую, -єш, сов. в. підсліди́ти, -джу́, -диш, гл. Прослѣживать, прослѣдить. Підслідили його — куди то він несе. Рудч. Ск. І. 9.
Побурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Поворчать. Ні, в мене свекруха не зла. Часом побурчить трохи, а не лає. Харьк.
Повійниця, -ці, ж. Потаскуха. Мир. ХРВ. 158. Чи не з повійницею бува якою спізнався. Мир. ХРВ. 296.
Помостина, -ни, ж. 1) = помістниця 1. Kolb. І. 67. 2) = кладка. Ум. помости́ночка. Через річеньку, через бистреньку помостиночка лежить. Грин. III. 278.
Розділ, -лу, м. 1) Раздѣлъ, дѣлежъ. 2) Глава (въ книгѣ). Противні мені статут і розділи. Котл. Н. П. 3) Мѣсто между куполами на церковной крышѣ. Аж на розділ на церкву постягував у Батурині пушки да бив. ЗОЮР. І. 124.
Шіпавий, -а, -е. = шолудивий. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖМІНЕЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.