Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жлуктійка

Жлукті́йка, -ки, ж. Пьющая съ жадностью.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 487.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЛУКТІЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЛУКТІЙКА"
Зака́йок, -йку, м. = закальок.
Киликати, -ли́чу, -чеш, гл. Щебетать. Так жалісно, як пташеняточко, киличе — пустіть. МВ. І. 78. Вона як пташка киличе.
Малаха́й, -хаю, м. 1) Плеть. Чи татар бесурменів малахаями як череду у полон заганяєте. Мет. 444. 2) Шапка съ наушниками. ЗОЮР. II. 287.
Молодови́к, -ка́, м. Молодой скотъ. Херс. г.
Насі́ння, -ня, с. 1) Сѣмя, сѣмена. Що ж бо то за зілля — чорнеє да насіння? Мет. 230. От добула собі насіння з круглих буряків. 2) Сѣмячки (подсолнечника и пр.) Дівчата лузали насіння. 3) Сѣмя, потомство; отродье. Промовив Авраамові і насінню його. Єв. Л. І. 55. Пускали колоддя, каміння і враже так товкли насіння, що у рутульців хляв і дух. Котл. Ен. V. 64. Ум. насіннячко. Сим. 225.
Охвірний, -а, -е. Пожертвованный. Охвірний образ.
Пізній, -я, -є. Поздній. Було се пізньої осени. Г. Барв. 122. Ой жаль мені раннього кування і пізнього літання. Мет. 152.
Пожадати, -да́ю, -єш, гл. Сильно пожелать.
Строкатий, -а, -е. 1) Пестрый. 2) О масти: пѣгій. Хтось до вас строкатого коника приводив. МВ. 3) Капризный. В душі своїй була строката. Котл. Ен. IV. 16.
Фортуна, -ни, ж. 1) = хвортуна. Гн. І. 127. 2) Непогодь; мятель. Шух. І. 212, 221.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖЛУКТІЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.