Гремі́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Гремѣть, издавать сильный, раскатистый звукъ. Грім гремить. Ой стучить гремишь з поля сторожа.
Зві́сен, -сна, -не, звісний, -а, -е. 1) Извѣстный. Звісна тобі печаль моя. Грицько звісний п'яниця. 2) ти зві́сен. Ты знаешь, тебѣ извѣстно. Ти звісен, — між курми суддею я була.
Новобранець, -нця, м. Новобранець. Випровожала матусенька сина да у тиї новобранці.
Палечний, -а, -е. О колесѣ: зубчатый или съ кулаками. Палешне колесо.
Постискати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Пожать (во множествѣ).
2) Стянуть туже (во множествѣ). Постискайте ходаки, а то води нальється.
Поцятатися, -та́юся, -єшся, гл. Сыграть въ четъ и нечетъ.
Проговорювати, -рюю, -єш, сов. в. проговори́ти, -рю́, -риш, гл. Проговаривать, проговорить. Не проговориш до його ні словечка.
Укачатися, -чаюся, -єшся, гл. Выпачкаться, качаясь. Укачався в пір'є. Впала серед дороги, укачалась у пісок.
Фрембія, -бії, ж. Завязка, шнурокъ у фартука.
Хабарник, -ка, м. Взяточникъ. Такого хабарника, як наш писарь, більше нігде не знайдеш.