Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Го́пкати, -каю, -єш, гл. 1) Прыгать, топать, прыгая. Вх. Лем. 404. 2) Як уже вийдуть на улицю, то то вже співают дівчата, а хлопці гопкают дружби. Грин. ІІІ. 510.
Завойовни́к, -ка, м. Завоеватель. Башт. 137.
Льон, -ну, м. 1) Ленъ, Linum usilatissimum. L. 2) дикий льон. Раст. Linum perenne. ЗЮЗО. I. 127. 3) жовтий —. Раст. Linum flavum. ЗЮЗО. I. 127. 4) зайців —. Раст. Linaria vulgaris. ЗЮЗО. I. 126. Ум. льонок, льоночок, льони́ченько. Кидай, Петре, жито жать, йди до мене льонку брать. Грин. III. 260. Ой за гаєм, гаєм, гаєм зелененьким, ой там брала дівка льоночок дрібненький. Грин. III. 413. Уродився льониченько, унадився козаченько да витоптав льон. Чуб. V. 158.
Одіс.. Cм. отъ відіслати до відіспати.
Орішок, -шка, м. 1) Ум. отъ оріх. Народу зійшлося, міщан, що нігде було й орішку впасти. МВ. І. 27. 2) Клеверъ. Харьк. 3) Птица = мишокрілик. Вх. Уг. 252. Cм. мишачок. 4) Печенье: кусочки тѣста, изжаренные въ маслѣ или салѣ. 5) Родъ дѣтской игры. Ив. 44.
Пестя, -ті Балованное дитя. Борз. у.
Сливити, -влю, -виш, гл.сливки. Разрисовывать писанки. МУЕ. III. 42.
Трубета, -ти, ж. = трембіта. Гол. І. 8.
Увічливий, -а, -е. Вѣжливый, привѣтливый, любезный, предупредительный. К. (Желех.). Гарна, ввічлива, звичайна, як бува в народі. Мкр. Н. 30. Моя дитина ввічлива, все мене слухається.
Чадо, -да, с. 1) Дитя. 2) соб. Дѣти. Чуб. II. 42. Ой дай вам, Боже.... пробутки добрі.... із усім домом, із чесним двором, з паньматкою, всев челядкою, із усім чадом. Гол. IV. 554. Ум. чаденько. Пасло чадейко біле стадейко.... стадейко пасло, шитічко шило. Гол. II. 75.