Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Веслюга, -ги, м. Большого роста человѣкъ. Рк. К. Ой взяли Попенка його вірні слуги, а Сотниченка з ратуші веслюги. Н. п.
Кашлюк, -ка́, м. Коклюшъ. Желех. Харьк. г.
Крилаш, -ша, м. Помощникъ рыболовнаго атамана. Левиц. І. Браун. 9.
Опішний, -а, -е. = опішілий. Опішний кінь. Вх. Зн. 44.
Орда, -ди, ж. 1) Орда. Піди, сину, геть од мене, нехай тебе орда візьме. Чуб. V. 890. 2) Перен.: толпа. Помішників у його ціла орда. О. 1862. V. 72. Ордою — толпой. За молодою козаки ордою. Шевч.
Повиправдувати, -дую, -єш, гл. Оправдать (во множествѣ).
Позатверджувати, -джую, -єш, гл. Утвердить (во множествѣ).
Попересилати, -ля́ю, -єш, гл. Переслать (во множествѣ).  
Проносити, -шу, -сиш, сов. в. пронести, -су, с-е́ш, гл. 1) Проносить, пронести. Рудч. Ск. І. 69. 2) Слабить, прослабить.
Свистюля, -лі, ж. Раст. Conium maculatum L. ЗЮЗО. І. 119.