Вивідувати, -дую, -єш, сов. в. вивідати, -даю, -єш, гл. Разузнавать, разузнать, вывѣдывать, вывѣдать. Стали ся в нього вивідувати: ой брате, брате, що там слихати? Также и кого вивідувати. Разспрашивать у кого. Сталися його вивідувати: «Що там доброго в Уграх слихати?» — ума. Стараться узнать образъ мыслей. О, се такий пан, що мабуть ума вивідує.
Гивовий, -а, -е. Ивовый. От і давай мучити Христа гивовими кілками.
Гря́к! меж. = І. Грюк. Стук-гряк та й свіжий п'ятак. Гряк по столу кулаком. Загуркотів грім — гряк! трісь!
Живу́щий, -а, -е. 1) Живой, живущій. Такеньки тижні сходили, що вона, живуща, була наче мертва. Трохи одпочила стара мати недобита; живущую силу сила ночі оживила. 2) Оживляющій, животворный. Було там дерево живуще, таке, що чоловік, годуючись його овощами, не вмер би ніколи. живу́ща й сцілю́ща вода. Сказочная живая и мертвая вода. Ох підпалив дрова, наймита спалив.... углину сприснув живущою водою, — наймит знов ожив. І немощну мою душу за світ посилаю сцілющої й живущої води пошукати. 3) Вѣчно живой. Усе тінь минуща, одна річ живуща: світ з Богом.
Наруби́ нар. Наизнанку, наизворотъ.
Пайстра, -ри, ж. = вибійка.
Перевід, -воду, м.
1) = перехід 1. Нема льоду, нема льоду, нема переводу, хто мене вірно любить, бреде через воду. Беру воду з переводу.
2) Непроизводительная трата, порча.
3) Прекращеніе. Козацькому роду нема переводу.
Підгородня, -ні, ж. Подгородное село, пригородъ.
Почверткувати, -ку́ю, -єш, гл. = почаркувати.
Примокати, -ка́ю, -єш, сов. в. примок(ну)ти, -кну, -неш, гл. Примокать, примокнуть.