Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигідно нар. Удобно.
Дотяга́тися II, -га́юся, -єшся, гл. 1) Дотягаться, тянуть, тащить до какого либо времени, до какихъ либо послѣдствій. Тягав на собі важке та й дотягався, що тепер лежить. Харьк. у. Він усе їх (гроші з гамана) тягав і дотягався, шо коло їх і вмер. Грин. I. 88. 2) Дотаскаться.  
Імня, імени, с. = ім'я. Грин. II. 345. Прибери пня, дай йому імня і з нюю буде чоловік. Ном. № 11173.
Копит, -та, м. 1) = копито. А у мого коня золота грива, золота грива, сребраний копит. Чуб. III. 309. Не дба про те, що їх нога роздавить, або копит звіряти польового. К. Іов. 89. 2) мн. Копити. Раст. = копитень. Ум. копито́к, копи́тонько. Пінь мій сивий, золотії гриви, копитоньки золотії. МУЕ. III. 116.
Ме́кати, -каю, -єш, одн. в. ме́кнути, -ну, -неш, гл. Блеять.
Оборонити, -ся. Cм. обороняти, -ся.  
Отримати Cм. отримувати.
Перепинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. переп'ястися, -пнуся, -нешся, гл. 1) Быть перегораживаемымъ, перегороженнымъ чѣмъ либо протянутымъ. 2) Опоясываться, опоясаться. Я поясом перепнуся та и нікого не боюся. Грин. III. 654.
Пиловини, -вин, ж. мн. Опилки. Вх. Лем. 448.
Пом'яшкурити, -рю, -риш, гл. Измять, намять. Черном.