Вивагом нар.
1) — підіймати. Поднимать при помощи положеннаго подъ тяжесть рычага.
2) — говорити. Медленно, протяжно выговаривать.
Вигукування, -ня, с. Выкрики. Христя мерщій тікає в двір, а за нею слідом погукування та вигукування.
Виполювати 2, -люю, -єш, сов. в. виполоти, -лю, -леш, гл. Выпалывать, выполоть. Заходивсь коло того проса.... виполов його гарно.
Забендюгува́ти, -гу́ю, -єш, гл. О возѣ съ снопами, сѣномъ: придавить сверху положенной жердью (рублё́м). Понакладали вози (снопами), забендюгували, ушнурували.
Купча, -чі, ж. = купля. Та я не хочу її й купчі, як вона понароблювала мені отам добра. Не навчить купча, а навчить продажа.
Лямі́вка, -ки, ж. Обшивка, (напр., юпки, очіпка), опушка.
Ма́мрати, -раю, -єш, гл. 1) Шарить, разыскивать ощупью. Він мамра, мамра, — так не найде, бо сліпий. 2) Говорить непонятное. мамре в гаря́чці. Бредитъ.
Нав'яза́ти, -ся. Cм. нав'язувати, -ся.
Нятися, ймуся, ймешся, гл.
1) Браться. Нявся, як на стіну дрався.
2) не йметься віри. Не вѣрится.
3) не йметься мені. Не дается въ руки, не спорится.
Співака, -ки, м. = співак 1, 2. Співають співаки, — щоб вас побрали собаки.
