Ай! I, меж. Ай, ахъ! — выраженіе испуга, боли. Ай-ай-ай! закричу, їй же то Богу закричу! Употребляется также для выраженія похвалы. Я заслужив був собі лошака такого гарного, що й ай, а він наслав вовків, а вони й ззіли.
Безгрішшя, -шя, с. 1) Безгрѣшіе, безгрѣшность. 2) Безденежье. Безгрішшя прокляте.
Дан, -ну, м. Столбъ, стоянь.
Задери́ка, -ки, об. = задирака.
Кантабал, -лу, м. = кантабас. Як напився кантабалу, — ляшок нетверезий.
Мани́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Манить, заманивать, завлекать. Манить, як кота мишею. Молода дівчина неначе манила до себе молодого хлопця з другого човна. 2) Обманывать. Привела сина додому та й не довго втішалась. Попереду манила, хто питав, неначе б то вона одпросила свого сина. А не маните ж? Справді зробите? Манять брехнями народи.
Напаха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Надушиться, пропитаться запахомъ. У садочок пійду, — васильками напахаюсь. Напахаєшся зіллячка розмаринового, націлуєшся личенька рум'яного. Ти по чужих степах находився, руської кости напахався, то вона коло тебе й пахне. Москаль, напахався московського духу.
Сестрінча, -чати, с. Маленькая сестра. Ум. сестрінчатко.
Сочити, -чу́, -чи́ш, гл. Подстерегать, выслѣживать. Я буду сочити: тільки ви заснете, я зараз усі обірву горіхи. Наш кіт мишу сочить.
Тепличний, -а, -е. Оранжерейный. Тепличні квітки.
