А́втор, -ра, м. Авторъ. Обидва автори брали собі спільні виспіви поетичні, що, скажемо так, витали тоді на повітрі і були власностю кожного.
Викати, -каю, -єш, гл. Говорить «вы». Господарь слузі не викає.
Вицитати, -таю, -єш, гл. Выиграть въ четъ и нечетъ. На тім стільчику можний панонько, трома яблучки підкидаючи, двома орішки та цитаючи, вицитав коня з-під короля.
Кулик II, -ка, м. 1) Куликъ. І кулик чайку взяв за чубайку. Сидить кулик на болоті. кулика вбити. Споткнуться? Здоров був, кулика вбивши (куликнувши, спіткнувшись, не знать де взявшись). 2) Вареная лепешка изъ гречневой муки. Ум. куличок.
Напрошки́ нар. Напрямикъ, прямой дорогой.
Низина, -ни, ж. = низовина. На той рік треба й низини виорати.
Перехопити, -ся. Cм. перехоплювати, -ся.
Повіджимати, -ма́ю, -єш, гл. Постирать бѣлье (во множествѣ). Повіджимали дівчата сорочки.
Посесія, -сії, ж. Аренда, арендное владѣніе. Зберемо грошенят, візьмемо посесію або купимо хутір.
Причепити, -плю, -пиш, гл. Прицѣпить; надѣть, повѣсить. До шиї білий камінь причепіте.
