Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

живо

Жи́во нар. 1) Живо. Давно те діялось..., а здається — неначе вчора минуло, — так воно живо перед очима. Стор. ІІ. 2) Быстро, скоро. Було як вишле нас четверо жати, дак живо ниву знесемо. Хата, 103. Ум. живе́нько, живе́сенько. Став у Марусі на дворі живенько. Грин. ІІІ. 235.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 482.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИВО"
Вицяркати, -каю, -єш, гл. = вицюркати. Вх. Лем. 398.
Дієпись, -сі, ж. Исторія. Закр.
Звоно́к, -нка́, м. 1) = звоник. 2) Раст. Campanula persicifolia. Лв. 97.
Лиса́к, -ка, м. 1) Плѣшивецъ. Вх. Лем. 432. 2) Животное съ свѣтлымъ пятномъ на лбу. 3) Обнаженный берегъ или возвышенность. Вх. Зн. 32. 4) Птица лысуха, черная, Fulica atra. Вх. Пч. II. 11.
Письменний, -а, -е. Грамотный. Рудч. Ск. І. 5. Письменному книжка в руки. Ном. № 6016.
Попразниця, -ці, ж. = попразен. Чуб. VII. 576.
Приголубити, -ся. Cм. приголублювати, -ся.
Пустотня, -ні́, ж. = пустота 1. Хлоп'ят любив, з дітьми, мов сам дитина, грався, вони йому здавалися пташками; їх реготом та скоками втішався і веселивсь забутими піснями. А послі пустотні впадав у сум глибокий.... К. МХ. 17.
Стабуритися, -рюся, -ришся, гл. Столпиться. Стабурились коло криниці: той собі лізе води, той собі, а пяні, та й один у криницю впав. Канев. у.
Стовбурина, -ни, ж. Одинъ стволъ растенія.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.