Виринати, -на́ю, -єш, сов. в. вирнути, -ну, -неш, гл. Вынырять, вынырнуть, всплывать, всплыть на поверхность. Як божа воля, то вириєш і з моря. Пурнув, виринає і утоплену Ганнусю на берег виносить.
2) Вытекать, вытечь (объ источникѣ). Ой у городі криниченька одна, да виринає холодная вода.
Відцуруватися, -руюся, -єшся, сов. в. відцуратися, -раюся, -єшся, гл. Отрекаться, отречься, отказаться отъ кого; отчуждаться. Не одну сотню років по п'ять раз вони од старої науки й словесности одцурувались. Ой чули через люде — тебе рід одцурався. Коли б пан за плуга взявся, то й світа б відцурався.
Довольни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Удовлетворяться вообще, а также въ частности нищей и питьемъ. Та вже ми й довольнилися у свата. І тим сердега доволнивсь (що бачив), як Чорне бовваніло море. Ти часто їв у нас і пив, татусь у тебе доволнився.
Збогати́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = збагатити.
Ліще́бник, -ка, м. Орѣшникъ.
Попідчісувати, -сую, -єш, гл. Зачесать вверхъ (во множествѣ).
Сокотач, -ча, м. Сторожъ.
Солодкомовий, -а, -е. Сладкорѣчивый, краснорѣчивый.
Укаляти, -ляю, -єш, гл. Опачкать.
Усесвітній, -я, -є. 1) Всемірный. Перед нами море всесвітньої науки одкривалось. Святої правди і любови зоря всесвітняя зійшла. 2) Всеобщій. Всесвітній кум і сват. 3) Извѣстный всему свѣту. Якась старая баба, знахурка всесвітня. Дам тебе за князя, чи за графа, за багатиря всесвітнього.