Дзю́ба́ти, -баю, -єш, одн. в. дзю́бну́ти, -ну, -неш, гл. Клевать, клюнуть. Пшениці не дзюба, водиці не п'є. Пане-господару, на вашім дворі да три голуби, пшеницю дзюбають. Дзюба́ти насі́ння. Вылущивая, ѣсть сѣмячки (о людяхъ).
Зама́зка, -ки, ж. Замазка.
Куя, куї́, м. Понура; брюзга, старый ворчунъ.
Ма́рець, -рця, м. Мартъ (мѣсяцъ). В марець ще змерзне старець.
Нажартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Нашутиться, наиграться.
Намуркота́тися, -кочу́ся, -чешся, гл. Намурлыкаться.
Плохий, -а́, -е́ Смирный, тихій, кроткій. Чи сердита, чи плоха? А не порве ваш, собака? — Ні, він не займе: він у нас плохий. Ти кажеш, Петре, що самий плохий звір — заєць; над вівцю нема й пліхшого. Ум. плохенький, плохе́сенький.
Приснопити, -плю́, -пиш, гл. Прибить, пришибить. Поли не кулаком, то словом приснопить.
Скубати, -ба́ю, -єш, гл. = скубти.
Сховище, -ща, с. Убѣжище, мѣсто, гдѣ прячутся. Із сховища свого виходить вітер.
