Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вивірити Cм. вивіряти.
Вирідний, -а, -е. Выродившійся. Желех.
Вишкандибуватися, -буюся, -єшся, гл. При игрѣ въ шкандибки забрасывать палку дальше другихъ, пуская при этомъ ее колесомъ, чтобы она ударялась о землю то однимъ концомъ, то другимъ. КС. 1887. VI. 476.
Гараздненько нар. Ум. отъ і. гаразд.
Дерча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Дребезжать, трещать. Харьк.
Зозулястий, -а, -е. Пестрый, въ черныхъ и бѣлыхъ пятнышкахъ. Козел. у. Уже зозуляста курка не дурно мов півень співає. Хата, 67.
Козачище, -ща, м. Ув. отъ коза́к.
Обрушати, -ша́ю, -єш, сов. в. обру́шити, -шу, -шиш, гл. Потрясать, потрясти, поколебать; обваливать, обвалить. Ти нам чисто всю хату обрушив. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Покутя Cм. покуття.
Послухняний, -а, -е. Послушный. Розумний та послухняний був. О. 1862. V. 106.