Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Допо́рати 2, -раю, -єш, гл. Докончить прибирать. Тут усе недопоране, завтра святки, а вона хурк! пішла до матері — от і добре! Канев. у.
Жупани́ченько, -ка, м. Ум. отъ жупан.
Кожушаний, -а, -е. Относящійся, свойственный кожуху. Кожушана латка за рідного батька. Ном. № 11162.
Козій, -зія, м. Названіе вола съ расходящимися въ стороны рогами, концы которыхъ закручены наружу. КС. 1898. VII. 45.
Майтала́тися, -лаюся, -єшся, гл. = майталати. А те помело (хвіст) ззаду тільки ковиль, ковиль!.. Майталається. Сим. 211.
Позаривати 2, -ва́ю, -єш, гл. Зарыть (во множествѣ). Як у нас корови погинули, так не дозволили й шкури поздирати, так і позаривали. Славяносерб. у.
Проситися, -шуся, -сишся, гл. Проситься. Просилися злидні на три дні, та чорт їх і довіку викишкає. Ном. № 1538. Ой царь невірний красно ся просит. АД. І. 25.
Розстати, -стану, -неш, гл. Уничтожиться, перестать существовать. Що ся стало, розстати не мусить. Ном. № 5237.
Цьонь! меж. 1) Призывъ для лошадей. Желех. 2) Призывъ для свиней. Желех.
Чинарка, -ки, ж. = чемерка 1. ХС. IV. 51. Ум. чинарочка.