Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жвакання

Жва́кання, -ня, с. Чавканіе, жеваніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 477.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖВАКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖВАКАННЯ"
Глуздити, -джу, -диш, гл. Бить, стегать. Берет довгу запруту і глуздит їх. Драг. 121.
Заста́рений, -а, -е. Преждевременно состарѣвшійся. Не так стара, як застарела молодиця. Мир. Пов. І. 112.
Золотарь, -ря́, м. 1) Золотыхъ дѣлъ мастеръ. Золотарь, золотарик, скуй мені персник. Чуб. III. 394. Сусіди кажуть, що нема вдома, що пішов до золотаря. Чуб. III. 326. 2) Насмѣшливое названіе очистителя отхожихъ мѣстъ. Харьк. Ум. золота́рик.
Лихоро́бство, -ва, с. Злодѣйство.
Миготли́вий, -а, -е. Блещущій. Желех.
Невладущий, -а, -е. Безсильный, безпомощный. З купелі саджали в купіль, як малу дитину, полумертву, невладущу, нетямну людину. K. МБ. XI. 146.
Пропажений, -а, -е. Пропавшій. Пропажені коні. Н. Вол. у.
Скіплина, -ни, ж. = скіпщина. О. 1862. І. 60.
Товчєнка, -ки, ж. Кушанье изъ смѣшанныхъ и истолченныхъ бобовъ, фасоли, картофеля, съ прибавкой маку, перцу, сахару и луку. Шух. I. 142.
Чапаш, -шу, м. = стежка. Ідіть цим чапашем. Вх. Зн. 79.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖВАКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.