Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Букат, -та, м. Кусокъ. Шух. І. 106. Втяла букат сира. Шух. І. 199.
Деся́тницький, -а, -е. Принадлежащій десятнику.
Зімо́вище, -ща, с. = зімовник.
Насі́пати, -паю, -єш, гл. 1) Надергать. Такий уже з тебе возниця, — тільки настав коня. 2) Натомить дерганіемъ. Смикаючи сіно, насіпав собі руки.
Перевіяти, -вію, -єш, гл. Перевѣять. Грин. І. 167.
Пирхонути, -ну, -не́ш, гл. 1) = пирхнути. 2) Толкнуть. Вони, кажуть, там і спорились, і бились за ту межу — той того пирхоне, а той того. Павлогр. у.
Поколивати, -ва́ю, -єш, гл. = поколихати.  
Резеда, -ди, ж. Раст. Reseda odorata L, резеда. ЗЮЗО. І. 133.
Руга, -ги, ж. Церковная земля, земля, отведенная обществомъ на содержаніе духовенства. Убогий той піп, що не то що — й шматка свого поля немає.... ні руги немає, нічого. Рудч. Ск. II. 207.
Шоцевиця, -ці, ж. Чечевица. Ямпольск.у.