Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Борщовий, -а, -е. = борщевий.
Відгомін, -мону, м. Отзвукъ, отголосокъ. Запізнений відгомін гайдамацького гомону. Г. Барв. 27.
Коровина, -ни, ж. Корова, плоховатая корова.
Намасти́ти, -ся. Cм. намащувати, -ся.
Огида, -ди, ж. 1) Мерзость, гадость. Лукаш. 148. Вийди, паноньку, до нас, викуп сі вінець у нас... Бо як не вийдеш до нас, не викупиш вінця у нас, до корчми понесемо, горівки нап'ємо, занесемо до жида, — буде, пане, огида. Лукаш. 148. Що у людей високе, те огида перед Богом. Єв. Л. XVI. 15. 2) Отвращеніе, омерзеніе. Аж огида дивитися, — таке погане. 3) Противный человѣкъ. Лучче б мені, моя мати, гірку редьку їсти, як ледачу жуінку мати, що гидко й присісти. Пошов би я поміж люде, чи Богу молиться, — як здумаю про огиду, забуду й хреститься. Грин. III. 569.
Повимащати, -ща́ю, -єш, гл. То-же, что и вимастити, но во множествѣ. Ой сестричко Оленочко! І світлоньки повимащай, вікна красно повитирай. АД. І. 298.
Погорілище, -ща, с. Пожарище, пепелище.
Сорокуватий, -а, -е. Пестрый: черный съ бѣлымъ. Богод. у.
Цік! меж. Крикъ, которымъ понуждаютъ овецъ идти. Вх. Лем. 480.
Черствий, -а, -е. Черствый. Хліб такий черствий, шо й не вгризеш. Харьк.