Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вихожуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. виходитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Выростать, вырости, взлелѣяться. А дівчина виходилась у неї хороша, як маківочка повненька. МВ. І. 150. 2) Оправляться, оправиться (отъ болѣзни), окрѣпнуть. Г. Барв. 342. Бичок уже став вихожуваться — нога гоїться. Зміевск. у. Ще не дуже після родин виходилась. Кв. І. 207.
Жмакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) = жвакувати. Одна миє, друга шиє, а третя втирає, а четверта пече, варить, п'ята жмакує. Гол. I. 253. 2) Мять, комкать.
Козлячий, -а, -е. Козлиный. Хиба ж їм я те м'ясиво, або ж п'ю крівцю козлячу. К. Псалт. 118.
Лебедик, -ка, м. 1) Ум. отъ лебідь. Біліє, як лебедик на воді проти сонця. Г. Барв. 135. 2) Родъ игры. Хоч у хрещика гуляє, хоч у лебедика бігає — усе не довго. Г. Барв. 374.
Мло́сно нар. 1) Располагающе къ истомѣ. 2) Тошно, обморочно, дурно. Чогось їй стало млосно й нудно. Кв.
Напундю́читися, -чуся, -чишся, гл. = набундючитися 2.
Покутє Cм. покуття 2.
Струшувати, -шую, -єш, сов. в. струси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Стряхивать, стряхнуть. Кожух його струшує. МВ. ІІ. 26. 2) Отрясывать, отрясти. Піду хоч яблучок струшу. Рудч. Ск. II. 60. Струсив грушу, назбірав... груш. Чуб. II. 147.
Убілити, -ся. Cм. убіляти, -ся.
Шамко нар. Проворно, скоро, быстро. Шуми ж, вітре буйнесенький, в хмарі й на землі, ганяй же ти шпарко-шамко човни по воді. О. 1861. XI. 44. Ум. шамке́нько. Шамкенько жне. Черк. у.