Вовчий, -а, -е. Волчій. Вовк, то вовче й думає. п'є на вовчу шкуру. Пьетъ въ счетъ будущихъ благъ. дати кому вовчого білета. Прогнать кого. Йому видно дато вовчого білета, — прошпетився, кажуть. — біб. Водяной ипрей, Sparganium. — горох. Раст. Astragalus grycyphyllos. вовчі жили. Раст. Сухоядникъ, Comarum palustre. — зуб. Раст. Leontodon taraxacum. — корінь. Раст. Acconitum lycostonum. — копит, вовча лапа. Раст. Trollius europaeus L. вовчі лапки. Раст. Geranium pratense L. вовче лико, личко. Раст. a) Daphne mezereum. б) Evonimus europaeus L. вовче молоко. Раст. Tythymalus. вовчі серги. Раст. Evonimus europaeus L. (Cм. вовче лико). вовча стопа. Раст. Geranium sanguineum L. — тіло. Раст. Comarum palustre. — трава. Раст. Ononis spinosa L. вовчі ягоди. Раст. а) Толокнянка, Aretostaphylos Uva ursi. б) Actala spicata L. в) Ligustrum vulgare L. г) Solanum Dulcamara L.
Гилун, -на, м. 1) Мужчина или самець съ однимъ ядромъ. Cм. ґилун. 2) Челокѣкъ, имѣющій грыжу. 3) Вареникъ съ мясомъ.
Ґала! = Гайда! Сів на коня та й ґала на той плац.
Заскавуча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Завизжать. Заскавучали... собаки. Нехай тільки руки зложу, заскавучиш ти, як цуцик.
Кудрі Cм. кудерь.
Пестування, -ня, с. = пестіння. Після такого пестування та бачучи материки сльози, туж-туж Оксана не признається, що се вона, плаче.
Подихати, -хаю, -єш, гл. Подышать.
Позжинати, -на́ю, -єш, гл. Сжать (во многихъ мѣстахъ). Як вже гет усе позжинают, то лишіют трохи «на оборіг», аби горобці ззіли.
Тиркатий, -а, -е. = тиркавий. Як удруге попадешся, — пропаде чуприна, — зроблю з тебе тиркатого півня.
Цьонь! меж.
1) Призывъ для лошадей.
2) Призывъ для свиней.