Бадиляка, -ки, ж. Ув. отъ бадилина.
Баночка, -ки, ж.
1) Ум. отъ банка.
2) То же что и банка 1, 1 гульденъ въ тѣхъ мѣстностяхъ, гдѣ велика банка = 10 гульд.
Жалкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. 1) Жаловаться. Жалкується на ногу. Де ти, синку, ходиш? що ти, синку, робиш? жалкуються молодиці, що ти шкоду робиш. Жалкується Лиман морю, що Дніпр робить свою волю. 2) Плакаться, сѣтовать, От як стала вона жалкуватись: що мені робити? Нема слуги. От життя моє! жалкується. 3) Пенять. Будуть на мене жалкуватися люде.
Запро́шувати, -шую, -єш, сов. в. запроси́ти, -шу́, -сиш, гл. Приглашать, пригласить. Запросила дівчинонька трьох козаків пізно. А хто тебе тут запросив? — Просила Ганнуся.
Зачорні́ти, -ні́ю, -єш Зачернѣть. Ледве-ледве зачорнів ус.
Ладі нескл. дѣтск. = ладки. Ладі, ладусі, а де були? — В бабусі.
Пристудений, -а, -е. Холодноватый.
Пурхати, -хаю, -єш, сов. в. пу́рхнути, -ну, -неш, гл. Порхать, порхнуть. Якась пташка пролетіла.... Я за нею, — вона й пурхне. Я пурхнула у хату.
Стигнути, -гну, -неш, гл.
1) Простывать, остывать. Чому ти борщу не їси? — Гарячий дуже, нехай стигне.
2) Застывать, застыть. Кров ллється, аж по землі стигне.
3) Созрѣвать. Не чіпай же яблук, нехай собі стигнуть, то кращі будуть.
Шпинь 2, -ня, м. = шпеник.