Вербуванець, -нця, м. Завербовавшійся въ войско.
Відгукатися, -каюся, -єшся, гл. = відгукнутися. На кожний гук не одгукаєшся.
Ду́тися, -дму́ся, -дме́шся, гл. 1) Надуваться, дуться. «І де вже, сестро, нам (жабам) рівняться (до вола)», казать їй друга почала. А та не слуха.... дметься.... дметься.... Дмись — не дмись, волом не будеш. 2) Спесивиться. Багатая, губатая вона к чорту дметься, а вбогая хорошая хоча засміється. Ой як мені не дутися, що нівощо обутися. Дметься, як шкура на огні.
Женихли́вість, -вости, ж. Наклонность къ ухаживанію за женщинами.
Кикіть, ки́коть, -ктя, м. Остатокъ отрѣзаннаго пальца, руки, ноги, а также недоразвитая рука, нога. Ум. киктик.
Покацубнути, -немо, -нете, гл. Окоченѣть (о многихъ). Ну мороз! поки доїдемо, то й покацубнемо.
Пообчикрижувати, -жую, -єш, гл. Обрѣзать, обкарнать (во множествѣ).
Простяха, -хи, простя́чка, -ки, ж. Сортъ плахти.
Смальцований, -а, -е. Насаленный.
Хватати, -таю, -єш, гл. = хапати. Оце хватає, наче собака.