Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Биндочковий, -а, -е. Относящійся къ ленточкѣ. Биндочковий кісник. О. 1861. XI. 28, 29.
Братки, -ків, м. мн. Щипцы для углей.
Вигибти, -бну, -неш, гл. = вигинути.
Відборчик, -ка, м. Столярн.: отборный стругъ. Радомысльс. у.
Засвіѣчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. засвіти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Зажигаться, зажечься. Чом ти досі не світиш? — Та ніяк лямпа не засвічується. 2) Только сов. в. Освѣтиться, засвѣтиться, засіять. Ой чому, чому у сьому дому так рано засвітилося? КС. 1883. II. 371. Він як угледів дівчину, аж очі йому засвітилися. МВ. Город, мов на свято, засвітився. Мені тепер саме на веселу жизнь засвітилось. Г. Барв. 10. каганці́ в оча́х засвіти́лися. Искры изъ глазъ посыпались. Ном. № 3982.
Злісливий, -а, -е. Злой, сердитый. Ну, та й зліслива у мене жінка, сохрань Боже! Канев. у. А пані, куди далі, то все зліслівша, усе лютіша. МВ. (О. 1862. III. 62).
Пооживляти, -ля́ю, -єш, гл. Оживить (многихъ).
Розікласти, -ся. Cм. роскладати, -ся.
Троїтися, тро́юся, -їшся, гл. У п'яного все то двоїться, то троїться. Г. Барв. 299.
Чечутиня, -ні, ж. = чечітка. Чеша, ші, ж. Чехонь. Черк. у.