Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жаль II

Жаль II нар. Жаль, жалко. Жаль багатому корабля, а бідному кошеля. Ном. № 4716. Ой не так мені жаль за півста кіньми, ой як мені жаль за моїм конем. Чуб. ІІІ. 289. Жаль його та й на його, що таке погане діло вчинив.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛЬ II"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛЬ II"
Викачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. викачатися, -чаюся, -єшся, гл. 1) Валяться, поваляться, покататься по землѣ. Кінь викачався добре. О человѣкѣ: валяться, поваляться, лежать, пролежать долго. Висплються, викачаються. Мир. ХРВ. 204. 2) Упавъ въ грязь, испачкиваться, испачкаться. Спіткнувсь, упав і викачавсь у барлозі. Мнж. 128.
Заги́лювати, -люю, -єш, сов. в. загили́ти, -лю́, -ли́ш, гл. 1) Ударять, ударить палкою (гілкою) мячъ, бросал его. 2) Ударять, ударить (человѣка), заѣхать. Як загилив по потилиці, так аж каганці в вічю засвітились. Ном. № 3982.
Зе́рнечко, -ка, с. Ум. отъ зерно.
Ліка́рня, -ні, ж. Больница. Славяносербск. у.
Нявка, -ки, ж. Одинъ изъ злыхъ духовъ (по вѣрованіямъ гуцуловъ) = мавка? Шух. І. 43.
Побляклий, -а, -е. Поблеклый. Черниг. у.
Повічайка, -ки, ж. = повіка. Вх. Уг. 260.
Помінити, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Обѣщать. Та вна мені помінила подарунок дати. ЕЗ. V. 146. 2) Загадать. Як зацвіте вишня на св. вечір — збудеться, на що помінила. О. 1861. XI. Св. 54.
Стадарка, -ки, ж. = стадарня. Шух. І. 185.
Хабальниця, -ці, ж. = хабалиця. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАЛЬ II.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.