Біснуватий, -а, -е. 1) Сумасшедшій, бѣсноватый.
2) Употребл. какъ эпитетъ въ значеніи переносномъ: сумасшедшій. Вже ж і Січ їх біснувата жидовою поросла. Ой, дівчино, люблю тебе, не їж хліба — візьму тебе.... Ой козаче біснуватий, нехай не їсть твоя мати. Осадив назад біснуватих коней. Ум. біснуватенький.
Висмоктувати, -тую, -єш, сов. в. висмоктати, -вчу, -чеш, гл. Высасывать высосать. Довго держав він чарку коло рота, висмоктував останню крапельку. Висмоктав з самого серця кров.
Завіта́ти, -та́ю, -єш, гл. Посѣтить, зайти. Люде, бачивши, що вони нікуди не завітають, також одступились од них.
Негувати, -гую, -єш, гл. Не признавать кого, пренебрегать кѣмъ. За що ж мене негувать, за що ж волочити, коли стали панами уже й мої діти?
Посушитися, -шу́ся, -шишся, гл. Посушиться. В середині каша була і кабиця за для вогню, часом щоб було де погріться і посушиться.
Сокирня, -ні, ж. Деревянный полукругъ у плуга, служащій для измѣненія ширины паханіи, а также и для помѣщенія инструментовъ (топора, бурава и пр.).
Тандитникувати, -ку́ю, -єш, гл. Торговать старыми вещами, быть старьевщикомъ.
Удавлений, -а, -е. Заглушенный. Стало чуть наче вдавлений голос, як от би з затуленого рукою рота.
Цільба, -би, ж. Исцѣленіе. Прийми від нас, Богомати, цюю похвалу, що даруєш цільбу злоту стару і малу.
Чакан, -ну, м. = рогіз. Чакан росте на лиманищах.
