А́хкати, -каю, -єш, гл. = А́хати.
Безголов'я, -в'я, с. 1) Бѣдствіе, несчастье, горе, погибель. Безголов'я та короткий вік на тебе. Нам на здоров'я, а тобі на безголов'я. Нехай він лютує... Поки безголов'я ворон прокричить. 2) Иногда въ видѣ шутки называютъ шапку безголов'ям: Десь тут було моє безголов'я. Ум. безголов'ячко.
Друля́ти, -ля́ю, -єш, одн. в. дру́лити, -лю, -лиш, гл. Толкать, толкнуть. Миються люде і друляють одні других в воду.
Заподі́яти, -ді́ю, -єш, гл. 1) Сдѣлать, причинить. Ні, ні, Господь не заподіє злого! Вівця! Що вона кому заподіє? — смерть собі. Наложить на себя руки. Сам собі смерть заподію. Смерть би собі заподіяв, як би гріха за те не було. 2) Подѣлать (колдовствомъ). Це їй так було заподіяно.
Носичок, -чка, м. Ум. отъ ніс.
Повеселішати, -шаю, -єш, гл. Повеселѣть, сдѣлаться веселѣе. Я й позичила йому ті гроші, що за хату й за худобу взяла, та ніби в нас і в хаті повеселішало.
Промовка, -ки, ж.
1) Рѣчь, разговоръ, погудка. Про вовка промовка, аж дідько вовка і несе.
2) Произношеніе, акцентъ. Яка у його чудна промовка. Cм. промова, промівка.
Скушати, -ша́ю, -єш, сов. в. скуси́ти, -шу́, -сиш, гл. Искушать, искусить. Почали (чорти) скушать його.
Титариха, -хи, ж. Жена церковнаго старосты.
Хураж, -жу, м. Фуражъ, продовольствіе. Як їдеш у Сураж, то й бери свій хураж.