Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відсисати, -са́ю, -єш, гл. Отсасывать.
Гуля́щий, -а, -е. 1) Праздный, свободный, нерабочій, гулевой, незанятый. Гуляща скотина. Чоловік гулящий. Чуб. V. 672. Прокидається такий час, шо вони й гулящі бувають і одпочинуть таки як слід. Драг. 172. Все теє гуляще, дак таке випещене. (О. 1862. ІІІ. 40). Гуля́щий час. Свободное время. Приходь до мене гулящого часу. Левч. 35. А я осе гулящим часом до вас. Левиц. І. 324. 2) Лишній, ненужный, свободный. Оце сокира гуляща — візьми її. Гулящий кінець мотузка, т. е. ни къ чему не привязанный. Чуб. ІІІ. 99.
Заране́нька, нар. Ум. отъ зарані́.
Каптанчик, -ка, м. Ум. отъ каптан.
Нити II. Cм. нить. 2.
Перебігати, -гаю, -єш, гл. О собакахъ, волкахъ: закончить періодъ течки. Сука вже перебігала.
Перелік, -ку, м. 1) Перечень. 2) Отчетъ. Чоловік хотів узяти перелік од слуг своїх. Єв. Мт. XVIII. 23.
Поковтати, -та́ю, -єш, гл. Проглотить (многое). Грин. І. 43. Море поковтало бідолах. К. Бай. 48.
Справувати, -вую, -єш, гл. Отправлять, исправлять, исполнять (должность), вести (дѣла). Я діло за його справував і клопотавсь. Зміев. у. Загад діло справує. Ном. № 1082.
Ціліненький, -а, -е. = цілісінький. Ціліненьку ніч казку кажуть. Н. Вол. у.