Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жаліб

Жа́ліб, -лобу, м. Скорбь. Стали в тузі її питати: Ой чи не приймеш гостей до хати? Вона їм каже: Жаліб великий, що ся не хоче вже знати з ніким. Чуб. V. 238.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 471.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛІБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛІБ"
Довга́вий, -а, -е = Довгастий. Вх. Лем. 411.
Доґле́бати, -баю, -єш, гл. Доплестись, дотащиться. Осе нам треба ше якось доґлебати додому, ше верстив буде з п'ять. Брацл. у.
Зацілува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Зацѣловать.
Писківка, -ки, ж. Курица, первый годъ несущаяся. Шух. І. 108.
Позаморювати, -рюю, -єш, гл. Заморить (многихъ).
Пужливий, -а, -е. Пугливый. Грин. III. 449.
Розрунтати, -таю, -єш, гл. Разбросать, разрыть.  
Роскошонька, -ки, ж. Ум. отъ роскіш.
Фугувати, -гую, -єш, гл. У кожевниковъ: разглаживать и очищать кожу штрихолем окончательно передъ дубленіемъ. Вас. 157.
Ціпа-ціпа, меж. = ціп 2. Вх. Уг. 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАЛІБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.