Бефель, -ля, м. Приказъ. А вахмайстер попереду бефель їм видає.
Будчаний, -а, -е. Принадлежащій будці. Дивлюсь — будчані двері одчинені.
Жеретія́ка, -ки, м. Ув. отъ жеретій.
Злістниця, -ці, ж. Злая женщина. Він вибрав собі жінку дуже велику злістницю.
Кив II, -ва, м. Кивокъ, мимическій знакъ. Хто не слухає кива, той послухає кия. Там такий, що все на кивах та на мигах. Підсунувши вгору шлика кивом.
Крамок, мку, м. Ум. отъ крам.
Кружок, -жка́, м. Ум. отъ круг.
1) Небольшой кругъ, образованный линіей или расположенными по окружности предметами, людьми. ставати, сідати кружка. Становиться, садиться въ кругъ. Жонаті чоловіки тим часом стали в раді кружка і обрали з між себе отамана. Сідайте ж бо кружка та й слухайте! кружка бігати. Кругомъ бѣгать. голова кружка йде. Голова кружится.
2) = круг 5.
8) — обичаєк. Двадцать штукъ обечаекъ для сить.
4) Площадь, ограниченная небольшою окружностью. І квіток цвіте без ліку, все кружками, кружками. Вообще всякій деревянный кружокъ, служащій для различнаго употребленія, напр., вмѣсто тарелки, какъ крышка для различной посуды (напр., кувшиновъ, кадокъ съ квашеной капустой, огурцами, кадокъ съ водой) и пр.
6) Кругъ въ мельничной шестернѣ. Ум. круже́чок. Миттю подала на стіл гарячих млинчиків, сала кусочок положила на кружечку.
Лазнюк, -ка, м. = лазник.
Наві́й, -во́ю, м. Навой, валъ въ ткацкомъ станкѣ. наво́їв два: ве́рхній, горі́шній — находится сзади, — и спі́дній, до́лішній помѣщается ближе къ ткачу, въ нижней части станка, оба идутъ параллельно сидѣнью ткача; у обоихъ на правомъ концѣ по зубчатому колесу, которое называется въ Галиціи также сучка или триб; галицкій триб (въ долішньому навої) для поворачиванія своего имѣетъ еще четыре ручки; для того, чтобы навій удерживался неподвижно, въ зубцы ко́леса упирается ходящій на винтѣ, искривленный брусокъ дерева, различн. формы, назыв. цуґа, а въ Галиціи пе́сик или (въ горішньому навої) сука. Въ каждомъ навоѣ есть выдолбленный желобокъ, называемый ґа́ра, жолобе́ць: въ эти желобки, при помощи особаго снаряда, наз. яштруб, ля́шток, прут, прикрѣпляются куски полотна, къ которымъ привязывается обоими концами осно́ва; послѣдняя навита на ве́рхній навій, отъ котораго проходитъ сквозь начиння и бе́рдо (блят) черезъ маґіль (гал.) подъ штаком къ спідньому навою; поворачиваясь по направленію къ ткачу, верхній навій разматываетъ основу, которая, уже въ видѣ полотна, наматывается на спідній навій. Cм. варстат, кросна. Первыя названія изъ помѣщенныхъ здѣсь — вторыя и третьи — . Ум. навійчик.
Споміж нар. Изъ средины, между. Споміж садів видко церков.