Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

єпископія

Єписко́пія, -ції, ж. Епископство.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 468.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЄПИСКОПІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЄПИСКОПІЯ"
Бріч, броча, м. Раст. Genista tinctoria. Вх. Пч. І. 10.
Відпасувати, -сую, -єш, гл. = відпасати. Одпасує живіт. К. ПС. 83.
Зневіжити, -жу, -жиш, гл. Обмануть, поддѣть. І щоб зневіжить, збити з толку... Мкр. Н. 9.
Іносе, іно́сь, нар. Согласенъ, ладно, хорошо, пусть такъ; разумѣется. Греб. 376. «Іно́се! сількісь, як мовляла», Юноні Юпітер сказав. Котл. Ен. VI. 86. «Чи ти підеш на улицю?» — Іносе. Борз. у.
Побабіти, -бію, -єш, гл. 1) Сдѣлаться женоподобными (мног.). Желех. 2) Сморщиться. Оце як твої руки побабіли.
Понапоганювати, -нюю, -єш, гл. Нагадить (во многихъ мѣстахъ).
Тіпання, -ня, с. 1) Трясеніе, дрожаніе. 2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: тіпання. Отдѣленіе кострики отъ конопли или льва, трепаніе. Шейк. Ум. тіпаннячко.
Ущербитися, -блю́ся, -бишся, гл. 1) Надщербиться. 2) Понесть потерю, убытокъ. Нехай в тії криниченьки водиця вщербиться. Мил. 77.
Царіградський, -а, -е. 1) Константинопольскій. 2)ка лоза. Раст. Elaeagnus hortensis L. ЗЮЗО. I. 121.
Четверень, -рня, м. Одна часть распиленнаго начетверо древеснаго ствола. Сумск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЄПИСКОПІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.