Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ведмеденя, -няти, с. Медвѣженокъ. Рудч. Ск. II. 91. Ум. ведмеденятко. Чуб. II. 155.
Відпроваджувати, -джую, -єш, сов. в. відпровадити, -джу, -диш, гл. 1) Отправлять, отправить, отсылать, отослать, отвести; спроваживать, спровадить, прогнать. Завтра відпровадить у Прилущину двісті жолнірів, щоб вони спалили Ржавець. Стор. МПр. 99. 2) Проводить, провести. Нам пошли, Боже, вік і здоров'я, щоб цей празник одпровадить, нового году діждать легенько. Ном. № 11573.
Допанува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Окончить барствовать. 2) Окончить царствовать.
Курище, -ща, с. 1) Облако дыму, пыли. Од диму сонце закаптилось, курище к небу донеслось. Котл. Ен. 2) (Съ удареніемъ на первомъ слогѣ). Дымящійся костеръ. Богуславъ.
Нуждати, -да́ю, -єш, гл. Принуждать признаться, добиваться признанія. За гроші (що вкрадено) нуждають парубка в росправі. Волч. у.
Письменниця, -ці, ж. Писательница.
Русаля, -лів, мн. Троицкіе святки. Вх. Лем. 463.
Скупій, -пія, м. = скупарь. Вх. Зн. 46.
Усуватися, -ваюся, -єшся, сов. в. усунутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Вдвигаться, вдвинуться. 2) Входить, войти протискиваясь. (На весілля) всунувсь в сіни, вбрався в хату. Мкр. Н. 26.
Фірман, -на, м. = фурман. Kolb. I. 68.