Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віхтелиця, -ці, ж. Буря, вихрь. Вх. Лем. 399. Вх. Уг. 231.
Вороняка, -ки, м. Ув. отъ ворон.
Злюдніти, -ні́ю, -єш, гл. Обезлюдѣть. Він житиме на хуторі, поки є люде на степу, а як злюдніє, то він утече. Міусск. окр.
Крутько, -ка́, м. 1) Вертунъ, постоянно вертящійся, кружащійся человѣкъ. Также: непосѣда? непостоянный? 2) Вихрь. Крутько схопився. Лохвиц. у. Слов. Д. Эварн. Вѣроятно крутько́м называется собственно тотъ злой духъ, который, согласно народному вѣрованію, производить вихрь. 3) Употребляется какъ нарѣчіе: крутька — кружась. Ізнов удвох носяться наздибочки і крутька по панськи. Г. Барв. 341.
Ліпа́шка, -ки, ж. Женщина, которая дѣлаетъ что-либо изъ тѣста. Свашка — не ліпашка, шишок не ліпила. Мил. 155.
Наупорно нар. Настойчиво. Хочу оце іти наупорно, свого не попущу ні за що. Павлогр. у.
Недорідний, -а, -е. 1) Неурожайный. 2) Не рослый, не крупный (о зернѣ и пр.).
Осьмерик, -ка, м. = восьмерик.
Примружувати, -жую, -єш, сов. в. примружити, -жу, -жиш, гл. Прищуривать, прищурить.  
Штіль, -ля, м. см. сапіна Шух. І. 176.