Глас, -су, м. 1) = голос 1. Почула його глас. Коло їх двора а ні гласу. 2) Въ церковномъ пѣніи: гласъ. Затягнув на шестий глас. Укупі б заспівали. Він усі гласи знає. 3) Звукъ.
Її, їй, мѣст. Родит., винит. и дат. пад. отъ вона.
Мовдь, -ді, ж. Раст. Peucedanum Oreoselinum. Moench.
Нюня, -ні, ж. Плакса. Ум. нюнька.
Повідв'язувати, -зую, -єш, гл. Отвязать (во множествѣ).
Попідсмикувати, -кую, -єш, гл. Поддернуть, подобрать (во множествѣ).
Притихти Cм. притихати.
Ревно нар. = ревне. Ой чого я так журюся, чого ревно плачу?
Скісний 2, -а, -е. Наклонный.
Умний, -а, -е. = розумний. Умні люде пішком ходять, а дурні їздять.
