Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

євангельський

Єва́нгельський, -а, -е. Евангельскій. Стор. ІІ. 153.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 466.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЄВАНГЕЛЬСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЄВАНГЕЛЬСЬКИЙ"
Глас, -су, м. 1) = голос 1. Ном. № 1937. Почула його глас. Грин. І. 120. Коло їх двора а ні гласу. МВ. (О. 1862. І. 96). 2) Въ церковномъ пѣніи: гласъ. Затягнув на шестий глас. Ном. № 12442. Укупі б заспівали. Він усі гласи знає. Г. Барв. 197. 3) Звукъ. (К. Михальчукъ).
Її, їй, мѣст. Родит., винит. и дат. пад. отъ вона.
Мовдь, -ді, ж. Раст. Peucedanum Oreoselinum. Moench. ЗЮЗО. І. 131.
Нюня, -ні, ж. Плакса. Ум. нюнька. Гол. IV. 480.
Повідв'язувати, -зую, -єш, гл. Отвязать (во множествѣ).
Попідсмикувати, -кую, -єш, гл. Поддернуть, подобрать (во множествѣ).
Притихти Cм. притихати.
Ревно нар. = ревне. Гол. II. 575. Ой чого я так журюся, чого ревно плачу? К. МБ. X. 12.
Скісний 2, -а, -е. Наклонный. Шух. І. 154.
Умний, -а, -е. = розумний. Умні люде пішком ходять, а дурні їздять. Ном. № 11372.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЄВАНГЕЛЬСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.