Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ех!

Ех! меж. Эхъ! Ех, говорить, мало! Хоть би ще трошки дали. Рудч. Ск. II. 83. Чого ти, жінко, плачеш? — Ех, чоловіче, чого я плачу! А зробиш мені те, що я тебе буду просити? Рудч. Ск. І. 80. Ех, як би то!... Та що й казать! Кебети не маю. Шевч. ІІ. 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 465.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЕХ!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЕХ!"
Вигубляти, -ля́ю, -єш, гл. = вигублювати. КС. 1882. IX. 588.
Відслонятися, -няюся, -єшся, сов. в. відслонитися, -нюся, -вишся, гл. Открываться, открыться. Завіса відслонилась. К. МХ. 28.
Дубас, -са, м. Большой ножъ. Вх. Уг. 237.
Запа́ска, -ки, ж. 1) Женская одежда, замѣняющая юбку: кусокъ черной домотканной шерстяной матеріи, надѣваемый такъ, чтобы концы его сходились спереди; поверхъ этого куска, спереди, въ видѣ передника, надѣвается другой кусокъ такой же матеріи, синяго цвѣта; оба куска вмѣстѣ подвязываются краснымъ шерстянымъ поясомъ. Задній кусокъ называется просто запа́ска или за́дниця, передній — попере́дниця. Чуб. VII, 427, 428. Вас. 170. КС. 1893. V. 282. Мил. 156. 2) Родъ женскаго передника: а) полотнянаго бѣлаго, надѣваемаго къ юбкѣ. Гол. Од. 21, 50. б) шерстяного зеленаго или краснаго, надѣваемаго поверхъ пла́хти или опи́нки. Чуб. VII. 428. Kolb. I. 37. А я ж тую дрібну ряску заберу в запаску. Мет. 8. Ум. запа́сонька, зап́асочка.
Клітка, -ки, ж. 1) Клѣтка. Лучче птиці на сухій гільці, ніж ся в золотій клітці. Ном. № 1336. 2) Участокъ земли въ 6 десятинъ. Вас. 197. 3) Полоса въ рисункѣ плахти. Вас. 170. 4) мн. Родъ дѣтской игры. Ив. 24. Ум. кліточка. Посадили солов'я у новую кліточку. Чуб. V. 302.
Накоти́ти I, -ся. Cм. накочувати, -ся.
Особно нар. = особне. Хай вони собі особно, а ми — особно. Мир. Пов. II. 68.
Проняньчити, -чу, -чиш, гл. Проняньчить.
Стовпець, -пця, м. 1) Низкій столбикъ съ свободнымъ верхнимъ концемъ; тумба. В кожній крамниці одчиняна ляда і оперта на стовпець. Левиц. І. 90. різницький стовпець для разрубыванія мяса. різницьким стовпце́м называютъ также толстаго и низкаго человѣка. Чуб. VII. 576. 2) Родъ печенья: гречишникъ (въ родѣ опрокинутаго стаканчика съ узкимъ донышкомъ). Маркев. 161. І ласощі все тілько їли — сластьони, коржики, стовпці. Котл. Ен. III. 64. 3) Часть снувалки (Cм.). МУЕ. III. 15. 4) У разнощиковъ мелкаго товара: 10 пачекъ швейныхъ иголокъ. Вас. 190.
Торік нар. Въ прошломъ году. Виглядала козаченька молодого, що торік покинув. Шевч. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЕХ!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.