Гу́ща, -щі, ж. 1) Гуща, подонки, осадокъ. Там тільки на денці.... гуща зосталась. 2) Чаща, густое мѣсто. Де ліси і гущі — прорубували просіки. 3) І він у ту гу́щу. И онъ туда вмѣшался.
До́ня, -ні, ж. ласк. Дочь. Не стій, доню, з нелюбим, не дай ручки стискати. Іди, доню! каже мати, не вік дівувати! Ум. до́нька, до́ненька, до́нечка. У сусіда доньок сім, та й є доля всім, — у мене єдна, та й тій долі нема. Доненько моя, рідная моя! Там тобі.... добре буде, як тій донечці у матінки.
Звідусі́ль, звідусіля́, звідусю́ди, нар. Со всѣхъ сторонъ, отовсюду. Який тепер чорт скаже тобі ясно, коли звідусюди нахмарило?
Зляпатися, -паюся, -єшся, гл. Забрызгаться грязью.
Надяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. надягти́, -гну́, -неш, гл. Надѣвать, надѣть. Став він свиту надягать.
Пакунок, -нку, м.
1) Тюкъ.
2) Дорожныя вещи, дорожные узлы и пр. Ціла низка жидів провожала нас через річку, силоміць переносячи наші пакунки.
Позахолонювати, -нюємо, -єте, гл. Простыть, остыть (во множествѣ). Позахолонювала страва.
Пообпалюватися, -люємося, -єтеся, гл. Опалиться (о многихъ), загорѣть (о многихъ). Пообпалювались у дорозі на тих степових вітрах.
Попонько, -ка, м. Ум. отъ піп.
Промчатися, -мчуся, -мчи́шся, гл. Промчаться. Промчишься буря по над ним і прах його розвіє.