Гу́сто, нар. 1) Густо. Де густо, там не пусто. Густо замісила тісто. 2) Обильно. Густо сльози ллються. 3) Во множествѣ, много. Манастирь весь богомольці густо обступили. Людей було не дуже густо. 4) Часто. Густо дивиться, та рідко бачить. Ча́сто й гу́сто. Очень часто. Моя мати часто і густо плаче за мною. Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах та селах. 5) — дзвони́ти. Звонить во всѣ колокола. Як вийшла вона слідом за попадею, то вже густо дзвонили, аж стара дзвіниця хиталась. Ум. Густе́нько, густе́сенько.
Заму́рзати, -ся. Cм. заму́рзувати, -ся.
Ма́рга, -ги, ж. = маржина.
Му́дики, -ків, м. мн. Раст. Glechoma hederacea.
Підмога, -ги, ж. Помощь, пособіе. Підмогу вам готуємо. Нещасному — підмога його друзі.
Пожиточний, -а, -е. Полезный. Замуіжний хліб добрий, да не пожиточний.
Попідкочувати, -чую, -єш, гл. Подкатить (во множествѣ). Вози попідкочуйте до коморі, будемо мішки накладати.
Розжатися Cм. розживатися.
Тербук, -ка, м. Родъ рыболовной сѣти, родъ сака на двухъ перекрещивающихся обручахъ, съ ручкой.
Хихлатий, -а, -е. 1) Пушистый. Хвіст у лиса хихлатий.
2) Вѣтвистый. Хихлате смеречє.