Валувати, -лую, -єш, гл.
1) Сильно лаять. Десь вовк у селі, бо так собаки валують. Чи чули ви, як сю ніч валували собаки?
2) О баранахъ: совокупляться съ овцами. Барани валують вівці, від чого ті стають кітні.
Зі́ронька, зірочка, -ки, ж. Ум. отъ зірка.
Нахамаркати, -каю, -єш, гл. Прочесть невнятно.
Окаювання, -ня, с. Замокъ связывающій два куска дерева.
Писачок, -чка, м.
1) Ум. отъ писак.
2) Cм. друлівник.
Смичай, -чая, м. — чорноголо́вий. Родъ растенія.
Соломина, -ни, ж. Стебель соломы, соломинка. І за соломину хопиться, хто топиться. Ум. соломинка.
Теленка, -ки, ж. Пастушья свирѣль изъ бузины или вербы безъ боковыхъ дырокъ. Ум. теле́ночка.
Угаювати, -юю, -єш, сов. в. угаяти, угаю, -єш, гл. Задерживать, задержать. Будь ласка, не вгаюйте, бо далеко їхати додому. — діла. Упустить, не сдѣлать (дѣла). Скільки, діла на току вгаяв. Ніколи з вами балакати, бо й так уже скільки нам діла вгаяли.
Утома, -ми, ж. Утомленіе, усталость. Утомилась би Мар'яна, — утоми не чує.