Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Завини́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Задолжать. А цибулька ся не вродила, а я довжок завинила. Чуб. V. 1095. Завинив я йому тридцять карбованців. Камен. у. 2) Провиниться. А що ж бо я кому завинила, за що ж мене ала доля побила? Гол. І. 358.
Клуботатися, -чу́ся, -чешся, гл. Клубиться. Дим почав клуботатися. Мир. Пов. І. 114. Вже нема, далеко, тілько пил слідом клубочеться. МВ. І. 47.
Опудитися, -джуся, -дишся, гл. Испугаться. Лоні так опудились. Мелитоп. у. Слов. Д. Эварн.
Пожакувати, -ку́ю, -єш, гл. Разорить, разграбить, расхитить. Не може ніхто худоби сильного пожакувати. Єв. Мр. III. 27. Пожакувати всі крамні комори. К. ПС. 102.
Попересіювати, -сіюю, -єш, гл. Пересѣять (во множествѣ).
Порядкування, -ня, с. Распоряженіе, хозяйничанье. Ознаки нового порядкування. К. (О. 1861. II. 233).
Січовик, -ка, м. Житель Сѣчи, запорожець.
Стовба, -би, ж. 1) Въ плугѣ: прочная дощечка, которой соединяются въ плугѣ чепіги съ градільом: она проходитъ сквозь нижній конецъ чепіги и конецъ граділя. Чуб. VII. 398. Вас. 199. 2) Часть рала, подобная предыдущей въ плугѣ, которой прикрѣпляется кописть къ жертк'ѣ. Чуб. VII. 400. 3) Корень въ деревѣ, идущій въ землю вертикально.
Цірчок, -чка, м. = цвірку́н. Вх. Уг. 274.
Шевцювати, -цю́ю, -єш, гл. Сапожничать, заниматься сапожнымъ ремесломъ. Черк. у.