Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вимащуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. вимаститися, -щуся, -стишся, гл. Вымазываться, вымазаться, смазываться, смазаться.
Зам'я́тися и замня́тися, -нуся, -не́шся, гл. 1) Замяться. Як не той став хлопець, оставшись з панянками: зам'явся зараз, закахикав. Св. Л. 121. 2) Начать чувствовать себя больнымъ. Чогось мале наше зам'ялось, головка гаряча і невеселе таке. Коли б ще не занедужало. Черниг. у.
Назича́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. нази́чити, -чу, -чиш, гл. 1) = позичати, позичити. Ну, я тобі назичу хліба. Рудч. Ск. 2) Только сов. в. Насказать много пожеланій. Назичили йому товариші усякого добра: і щастя, і здоров'я, і довгих літ.
Отакелезний, -а, -е. = оттакелезний.
Понапрацьовуватися, -цьовуємося, -єтеся, гл. Наработаться, вдоволь потрудиться (о многихъ).
Попродовбувати, -бую, -єш, гл. Продолбить (во множествѣ). У чумаків колеса товстії, то в колесах було попродовбує дірки да туди гроші положить. ЗОЮР. І. 76.
Пташів'я, -в'я, с. соб. = птаство. Вх. Лем. 458.
Сміть, -ти, ж. Мятель. Угор.
Фаяти, фаю, -єш, гл. Колыхать, колебать, развѣвать. Стоїть верба над водою, нею вітер фає. ЕЗ. V. 227.
Цундрак, -ка, м. соб. Старое изорванное бѣлье, старая изорванная одежда. Желех.