Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ей

Ей меж. 1) Выраженіе неудовольствія и угрозы. «Ей, Хведьку вчись! ей, схаменись!» Так панотець казав своїй дитині: «Шануйсь, бо, далебі, колись тму, мну, здо, тло спишу на спині!» Г. Арт. (О. 1861. III. 109). 2) Эхъ, нѣтъ. Ей, де там! Желех. Оттепер же я тебе з'їм, кобило! — Ей, вовчику, голубчику, не їж мене! Рудч. Ск. І. 7. 3) Эй. Ей, нуте, беріться! Ном. № 10892.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 464.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЕЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЕЙ"
Биря, -рі, ж. Дѣтск. овца. О. 1861. ѴІІІ. 8. Як піду я яром по долині свої бирі гукати. Чуб. Ум. биренька, бирочка, бирочка.
Вичухатися, -хаюся, -єшся, гл. 1) Чесаться, почесаться вдоволь. Випозіхавсь, вичухавсь, понюхав кабаки. Кв. Качки вичухуються на сонечку. 2) Оправиться отъ болѣзни, побоевъ. Минув тиждень, другий, (побита) жінка вичухалась. Грин. II. 166.
Гостюва́тися, -тю́юся, -єшся, гл. Угощаться. Був один пан у гостях і добре там гостювався: їв усякі страви і пив усякі вина. Грин. І. 299.
Дя́дько, -ка, м. 1) Дядя. 2) Человѣкъ среднихъ лѣтъ. Изъ уваженія малороссіяне называютъ такъ всякаго старшаго себя лѣтами. Чуб. VII. 355. Не впадає москаля дядьком звати. Ном. № 850. 3)соба́чий. Волкъ. Як собаки гавкають! Чи не пробірається до овець собачий дядько? О. 1861. V. 71. 4) дя́дька накла́сти. Перепутать основу во время снованія. А я слухаю, що вона балака, та й наклала дядька. Оксана в мене сьогодні снувала, так аж двох дядьків наклала. Одного ж я змотала, а другий зостався. За дядьків ткачі лають, як направляють полотно. Черниг. у. Ум. дя́дечко. Охріме дядечку! будь ласкав схаменись! Хата, 54. Що ж мені, дядечку, по тіх грошах? МВ. І. 107.
Забрьо́ха, -хи, об. Забрызганный грязью. Cм. задріпа. Так і швендя куди попало бісів забрьоха. Харьк.
Зателіпа́тися, -па́юся, -єшся, гл. 1) Заболтаться, закачаться. 2) = заталапатися. Зателіпалась як свиня. Зміев. у.
Проявити, -ся. Cм. проявляти, -ся.  
Сплакати, -чу, -чеш, гл. 1) Заплакать. Сплакав над ними (прощаючись), поблагословив їх. Гн. І. 145. Вона стала, сплакала, та й дома ся зостала. Гол. І. 216. 2) Выплакать. Сплакала очі темної ночі, що світонька не бачу. Чуб. V. 184.
Сухарина, -ни, ж. = сухарь. Ой вечеряй, моя мати, сухі сухарипи. Мил. 80.
Шило, -ла, с. 1) Шило. шило в мішку не втаїться. Не удержится въ секретѣ, обнаружится. Ном. № 6798. його й шило голить. Такой счастливый. Ном. № 1646. не вміє й шила загострити. Ни къ чему не способенъ. 2) Заостренная палка, на которую натыкаютъ кусокъ рога для распариванія его. Вас. 163. 3) шила бити. Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 31. 4) шилом їхати. Ѣхать, запрягши лошадей гуськомъ. Вх. Зн. 82. Ум. шильце. Побігла попадя до шевця і випросила у нього шильця і дратву. Чуб. II. 106.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЕЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.