Гра́нь, -ні, ж. 1) Межа, граница. Саме на грані росте дуб. 2) Грань, боковая плоскость въ многогранникѣ. 3) Крупные горящіе уголья. 4) = Границя 2, Cetrario islandica L. 5) Раст. Sticta.
Дев'я́тник, -ка, м. Девятый четвергъ послѣ Свѣтлаго Праздника.
Заво́дця, -ці, м. Зачинщикъ.
Ма́чоха, -хи, ж. = мачуха.
Небіжчик, -ка, м. 1) Покойникъ. 2) Бѣдняжка.
Невмірайко, -ка, м. = невмірака.
Неробітник, -ка, м. Не работникъ. Сьогодня св. Івана неробітника.
Перепочивати, -ва́ю, -єш, сов. в. перепочи́ти, -чи́ну, -неш, гл. Отдыхать, отдохнуть немного. Так виїхав, що не дав і коням гаразд перепочити. Перепочину, та й знов поїду.
Спиж, -жу, м. 1) Бронза, мѣдь, колокольный металлъ. 2) Зарубка, углубленіе, вырубленное въ кускѣ дерева. 3) Раст. Cornus sanguinea L.
Узяти, візьму, -меш, гл. 1) Взять. Верни моє, візьми своє. Взяла коня за гнуздечку. Як оке мені, козаченьку, раненько ходити? Як візьмеш ти за рученьку, не мусим пустити. Візьмем її додому, нехай вона у нас живе. А із школи його взявши, коня купила. бог його взяв. Онъ умеръ. нехай його лихий візьме. Чортъ бы его взялъ. 2) Достать, добыть, взять. Ми народ не вольний — де нам взяти. 3) Получить. взяти в шкуру. Быть побитымъ, получить порку. Виграв батько справу: взяв у шкуру і додому пішов. 4) Надѣть. Треба сорочку білу взяти. І як прийшов до хати, та взяв білу сорочку та і вмер. 5) Взять, приняться, начать, пуститься, стать. Виймив шабельку, взяв калину рубати. Як узяв він їхати. Тоді він взяв та горобців наслав. Взяла дівчина білі руки ламати. 6) — кого́ (за себе). Жениться на комъ. Люблю я дівчину, треба її взяти. Як заслужиш пару волів і ясну оружину, — яку схочеш, таку й возьмеш молоду дівчину. Яка з тебе хазяйка буде? Та тебе ніхто не візьме за себе. Візьмеш мене за жінку. 7) Охватывать. Юнону взяв великий жах. Кн. Взяла мене журба й туга: зосталася я без друга. узяли його думки та гадки. Сильно онъ задумался. 8) — го́ру. Взять верхъ, побѣдить. 9) — жаром. Бросить въ жаръ. Пропасниця вже морозом перетрусила та взяла жаром. Черномор. 10) — за ні за-що. Ни во что поставить, пренебречь. Взяли сиротину люде за ні за що, люде говорять: «сирота ледащо». 11) — на зуби. Бранить. Питався чорт баби: що о Бозі говорять люде? Славлять, величають! А що о мені? Якось вас дуже на зуби взяли. 12) — натуру. Усвоить привычку. 13) — ненависть на ко́го. Возненавидѣть кого. Яке моє життє буде? Та й її, як я візьму на неї ненавість. 14) — свою волю. Дѣлать по своему, какъ себѣ угодно, что хотѣть, то и дѣлать. Ой що узяв Дніпр та свою волю: свої бережечки промиває, а лиманські коси засипав. 15) — у залі́за, у кайдани. Заковать въ цѣпи, въ кандалы. 16) — у ясирь. Взять въ плѣнъ. 17) — шлюб. Обвѣнчаться. Я з Києва повернуся, та й візьму шлюб з тобою. Пішли до церкви і взяли шлюб.
