Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дяконенченко

Дяконе́нченко, -ка, м. Внукъ діакона.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯКОНЕНЧЕНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯКОНЕНЧЕНКО"
Безперий, -а, -е. Не имѣющій перьевъ, неоперившійся. Коли б тільки який гаспид не приніс того горобця безперого. Шевч. Та деколи яструб на камінь сідає, щоб гадину діткам безперим піймать. Морд. К. 18.
Витримати, -маю, -єш, гл. Выдержать. Не витримала.... та й умерла. Грин. II. 110. Уважай на душу, аби шкура витримала. Ном. № 3895. Гаразд — коли б витримати. Ном. № 10073.
Ґосподи́ня, -ні, ж. = Господиня. Желех.
Нудність, -ности, ж. = нудота.
Обтрушувати, -шую, -єш, сов. в. обтруси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Отряхивать, отряхнуть, отрясти, стряхнуть. А я хлопців не просила, сама терен обтрусила. Чуб. V. 545. Обтрусіть і порох із під ніг ваших. Єв. Мр. VI. 11. 2) Обсыпать, обсыпать. Обтрусив табакою сорочку.
Парібщиня, -ні, с. = парубкування. Вх. Лем. 447.
Погорження, -ня, с. Пренебреженіе, презрѣніе. В його душі змінялись то жаль, то погорження. Стор. МПр. 16.
Спочив, -ву, м. Отдыхъ. Погоня вставала, мене в тернах на спочиві минала. Макс.
Сьомака, -ки, ж. Семерка (въ картахъ).
Узда, -ди, ж. = вузда. Пропав кінь і узду кинь. Ном. № 9823.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЯКОНЕНЧЕНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.