Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дяконенченко

Дяконе́нченко, -ка, м. Внукъ діакона.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯКОНЕНЧЕНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯКОНЕНЧЕНКО"
Гарбузовий, -а, -е. Тыквенный. Гарбузовий огуд. Ном. стр. 296.
Задира́ка, -ки, об. Задорливый человѣкъ. Нептунів син сподарь Мезап, боєць, ярун і задирака. Котл. Ен. Ум. задира́чка.
Задудні́ти, -дню́, -ни́ш, гл. Глухо загремѣть. Ой задудніли ковані вози на дворі. Грин. ІІІ. 524.
Пестіння, -ня, с. Ласки, нѣжности. Теодозя знов пригорнула її до себе і поцілувала. Гані так стало гидко те лукаве пестіння, що вона відсунулась трохи од неї до вікна. Левиц. І. 482.
Прання, -ня́, с. Мытье, стирка бѣлья. Чуб. VII. 117.
Протверезитися, -жуся, -зишся, гл. Протрезвиться, отрезвиться. А далі трошки проходився, прочумався, протверезився. Котл. Ен. II. 12.
Сіпака, -ки, м. Злой й придирчивый начальникъ, полицейскій, взяточникъ; вообще бранное прозвище всякаго администратора. Сіпаки попід віконню загадують на панщину. Дамон до лихого царя був вліз з остреним пробоєм зо сталі; на тім го сіпаки спіймали. Федьк. І. 89.
Фолюш, -ша, м., также и во мн. ч.: фо́люші. = хвалюші = валюша. Шух. І. 259. 151. Гол. Ол. 40. Мик. 481.
Чаронька, чарочка, -ки, ж. Ум. отъ чарка.
Шиба, -би, ж. Оконное стекло. Гн. II. 69. Ум. шибка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЯКОНЕНЧЕНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.