Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

духовитий

Духови́тий, -а, -е. Душистый, ароматный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 459.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУХОВИТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУХОВИТИЙ"
Біб, бобу, м. 1) Раст. Бобъ, Vivia faba L. Чуб. V. 1157. 2) дати бобу. Задать, поколотить. Як дам тобі бобу, то й крикнеш «пробу!» [вмѣсто «про-бі»] Ном. № 3633. взяв доброго бобу. Былъ сильно побить. Чуб. ІІ. 524. дав йому бобу залізного ззісти. Застрѣлилъ? Задалъ непосильную задачу? Ном. № 4186. Ум. бібик, бобик, бобок, бобичок. Ув. бобище. ЕЗ. V. 149.
Год, -ду, м. 1) Годъ, Год — великий чоловік. Посл. (Борз. у.). Влітку день — год. Ном. № 12555. Ой гуляв, гуляв бідний козак-нетяга сім год і чотирі. ЗОЮР. І. 200. Сім год баба похмілялась, та з похмілля і вмерла. Ном. № 11-461. Два годи любились вони дуже. Рудч. Ск. І. 78. Другого чи третього году прислав їй гроші, — на второй или на третій годъ прислалъ ей деньги. Харьк. у год. Черезъ годъ. Дак він жив год. Вони в год як раз і прийшли довідаться. Рудч. Ск. І. 72. під год, як до году. Какъ въ какой годъ. Під год (як до году) так і хліб родить. Ном. год-у-год. Изъ года въ годъ. Так год-у-год і живемо, хвалити Господа. Г. Барв. 17. в ряди-годи. Рѣдко, иногда. Ном. № 7734. 2) мн. года. Лѣта. Инший молод годами, та старий літами. Ном. № 2217. года вийшли кому. Достигъ извѣстныхъ лѣтъ. Піп не хоче вінчати: ще, каже, йому года не вийшли. Г. Барв. 201. 3) у году бути. Служить по найму на годъ. Борз. у. по годах ходити. Служить пр найму на годъ нѣсколько лѣтъ. Та щоб я й горенька не знала, та щоб я не ходила по годах. Мил. 202. Та буде ж мене по строках, буде ж мене й по годах. Мил. 202. Ум. годок, годочок. Їй дванадцять годочків. МВ. І. 130.
Докрасуват́ися, -су́юся, -єшся, гл. Докрасоваться.
Кавний, -а, -е. = калний. Ой Олена прибілена, Василина кавна, а Маричка пишна чічка, бо то любка давна. Гол. II. 362.
Корочок, -чка, м. Ум. отъ корок.
Лисиччу́к, -ка, м. Сынъ лисицы. Лисиччука запер під лавку. Рудч. Ск. І. 133.
Паляничити, -чу, -чиш, гл. Печь паляниці? Встрѣчено въ слѣд. пословицѣ: Так вже його піч спекла, так його паляничить. Ном. № 2131.
Переміряти, -ряю, -єш, гл. 1) Перемѣрить. Хто не вірить, той хай собі перемірить. Чуб. І. 274. 2) Перемѣрять наново. Там мої слідки... переміряні будуть, там моє діло перероблене буде. Мил. 146.
Пов'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Завязать, надѣть. Я пов'яжу на голову червону скиндячку. Кв. 2) Связать (во множествѣ). (П'яних) пов'язав. Чуб. II. 362. Сирою сирицею назад руки пов'язано. АД. І. 90. Ой зійдуться вороженьки снопики пов'яжуть. Чуб. Ой за яром брала дівка льон, та забулась пов'язати. Мет. 60. Ой пов'яжу льон, ой пов'яжу льон хоть сирою дубиною. Чуб. Взяли мене (калину) поламали і в пучечки пов'язали. ЗОЮР. II. 243.
Хаптурувати, -рую, -єш, гл. = хавтурувати. К. ЦН. 298.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУХОВИТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.