Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

духовитий

Духови́тий, -а, -е. Душистый, ароматный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 459.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУХОВИТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУХОВИТИЙ"
Битниця, -ці, ж. = бетельня. Кобел. у. Кіевск. у.
Білявина, -ни, ж. = білявка. Через тоту білявину дома не ночую. Гол. IV. 463.
Дзьобенка, -ки, ж. = Дзьоблинка. Kolb. I. 36. Гол. Од. 68.
Дове́ндитися, -джуся, -дишся, гл. Домѣшкаться. Уже ладналась, ладналась іти, та бач до чого довендилась.
Инний, -а, -е. = инший. Не розмовившись з головою, до чогось инного не важся. Ном. № 5837.
Муля́вка, -ки, ж. = мілька. Вас. 188.
Надгоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. надгорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Надгорать, надгорѣть.
Перчити 2, -чу, -чиш, гл. О козлахъ: оплодотворять самку. Цапи... перчать кози, від чого ті стають кітні. Шух. І. 211.
Претак, -ка, м. Рѣшето. Вх. Лем. 456.
Прохворостити, -щу, -стиш, гл. Высѣчь. Треба простить, або прохворостить. Ном. № 13635.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУХОВИТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.